Социальное образование

План

1 Поняття соціальної освіти та її соціальні функції 

2 Освіта як механізм передачі суспільного досвіду від одного покоління до іншого  

3 Соціологічні дослідження проблем освіти.  


1 Поняття соціальної освіти та її соціальні функції

Соціологія освіти - це галузь соціологічної науки, в межах якої здійснюється вивчення освітнього процесу, механізмів оволодіння людьми накопиченими наукою та соціальною практикою, знаннями, передача цих знань через соціальний інститут освіти. Можна сказати, що соціологія освіти - це галузь соціологічного знання, що вивчає систему закономірностей розвитку і функціонування освіти як соціального інституту, його взаємодією з суспільством.

Проблеми соціології освіти почали відокремлювати із загально філософської і педагогічної проблематики і досліджувати специфічними методами на межі ХІХ - ХХ ст. Початок становлення соціології освіти як самостійної дисципліни у Франції пов'язаний з творчістю Е. Дюркгейма. В Англії - Г. Спенсера. Проблеми навчальних закладів, навчання, ролі освіти посідають у їхніх працях значне місце. В США поштовх розвитку соціології дали роботи Л. Уорда (184-1913) "Динамічна соціологія" (1883) і Д. Д'юї (1859-1952) "Школа і суспільство" (1899). Напередодні Першої світової війни тут почали виникати дослідницькі організації із соціологічних проблем освіти. В 1927 році було утворене Американське національне товариство і почав виходити журнал з проблем соціології освіти. Аналогічні процеси відбувались і в інших країнах. Так, у Німеччині соціологія освіти виділилася в особливу галузь дослідження завдяки зусиллям М. Вебера і К. Манхейма. Після другої світової війни увага до соціальних проблем освіти ще більше зростає

Все більше соціологів обирають дослідження цієї важливої сфери суспільного буття як основний напрямок своєї професійної діяльності. При національних соціологічних асоціаціях створюються секції соціології освіти, видаються спеціальні журнали. Зростає увага до соціальних проблем освіти і з боку Міжнародної соціологічної асоціації. Починаючи з III Міжнародного соціологічного конгресу 1956 р. , на його засіданнях постійно обговорюється освітня проблематика. В 1971 року при Міжнародній соціологічній асоціації діє дослідницький комітет "Соціологія освіти".

В 70-ті роки ХХ століття в індустріально розвинутих країнах інтерес до соціальних проблем освіти переживає новий підйом. Це було викликане відставанням освітніх систем від вимог науково - технічної революції з одного боку, з іншого боку увага до освітньої сфери була зумовлена масовими виступами студентів і молоді, які вимагали демократизації вищої та середньої освіти. Ситуація, визначена Ф. Кумисом як "криза освіти, " сприяла появі маси досліджень, що торкались питань доступності різних ступенів освіти, способу життя студентської молоді, її відносин з педагогами. Почалось широке вивчення ролі освіти як фактора "вирівнювання шансів" і початку соціальної мобільності з позиції структурно - функціональної теорії (Р. Булон, Т. Парсонс ). У 80-ті роки зросла увага до соціальних проблем безперервної освіти, ефективності різних форм перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, становища випускників вищих навчальних закладів різних типів на ринку праці. Вивчається також взаємодія університетів з соціокультурним середовищем, вплив суспільства на систему освіти (А. Турен, О. Альборнос).

Висувається пропозиція про виокремлення із соціології освіти соціології освітніх систем як самостійної галузі наукових знань, про дослідження особливостей виникнення, розвитку та функціонування освітніх систем в умовах різних систем (М. Армер).

1 2 3 4 5 6

Похожие работы