Социальные конфликты в обществе и пути их решения 2

План  

1. Суб'єкти конфліктних ситуацій, їх характерні ознаки

2. Методи управління соціальними конфліктами

3. Наслідки соціальних конфліктів 


1. Суб'єкти конфліктних ситуацій, їх характерні ознаки

Конфлікт - це взаємодія двох або більше суб'єктів, які мають протилежні цілі, що досягаються на шкоду один одному, або завдяки один одному.

У конфлікті беруть участь принаймні двоє учасників, дії яких є взаємовиключними.

Суб'єктами конфліктів (насамперед соціальних) можуть бути як окремі індивіди, так і групи індивідів, які об'єднані певною метою.

Тому прийнято за суб'єктним складом розрізняти персональні (індивідуальні) та колективні конфлікти.

Наприклад, партнери А і В грають у шахи, намагаючись один в одного виграти. Перемога А можлива тільки за умови поразки В (і навпаки). Засіб досягнення мети одним партнером знаходиться у зворотній залежності від засобів досягнення мети іншим партнером.

Взаємодія А і В - типовий конфлікт. У ньому наявні всі його сторони й характеристики: два суб'єкти, протилежність цілей, що досягаються взаємовиключними діями. Учасники А і В є індивідуальними суб'єктами конфлікту. Цей конфлікт є різновидом цільового конфлікту

Якщо А і В - подружня пара, яка постійно конфліктує з приводу проблеми "хто глава сім'ї"", то утвердження кожного з членів подружжя в цьому статусі можливе тільки за умови підлеглості (добровільної або примусової) іншої сторони. У цьому випадку конфлікт А і В - також протиборство індивідуальних суб'єктів. Але він не є цільовим з таких причин. У конфлікті першого типу досягнення перемоги (мети) однієї зі сторін робить цей результат безумовним або абсолютним. У наступному раунді може виграти інший партнер, а це ніяк не впливає на попередній результат.

На відміну від цього суперечку подружньої пари можна назвати статусным конфліктом. У статусному конфлікті обов'язково наявні різні мотиви, в тому числі й мотиви, безпосередньо не пов'язані з метою протиборства. Якщо А і В є двома групами суб'єктів, що борються за відділення певної території зі складу певного адміністративно-територіального утворення й тими, хто протистоїть цьому, то конфлікт цього типу передбачає участь колективних (групових) суб 'єктів.

Цілі, що єднають А (так само, як і В) у групову спільноту, можуть бути різними (політичні, релігійні, національні, економічні, корпоративні тощо).

Характер дій колективного суб'єкта, його прогноз і діагностика не може бути визначений як сумарний вектор дій різних сил, мотивів та інтересів.

Для усвідомлення групового конфлікту не може бути задіяна парадигма індивідуального цільового конфлікту. Якщо в останньому потрібен результат типу "або-або", то перший такою двозначною логікою не пояснюється.

Шаховий підсумок, що передбачає перемогу А (поразку В) або перемогу В (поразку А), засновується на принципі цільової додатковості. Навіть нічия між партнерами означає міру відносності цілей. Принцип цільової додатковості означає взаємну обумовленість цілей і може бути проілюстрований такою схемою: 

Точка, на якій зупиниться "перетягування канату" між А і В, і буде знаменувати собою міру взаємообумовленості їх цілей.

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные