Социальные службы для молодежи

Соціальні служби для молоді

Соціальні служби для молоді — це складні соціальні системи. Сама по собі проблема менеджменту соціальної служби полягає в наступному: яким чином потрібно використовувати внутрішню структуру, методи збільшення продуктивності праці та стимули для того, щоб максимально підвищити ефективність соціальної роботи.

 В основі класифікації видів соціальних служб можуть бути різні підґрунтя, але практично всі вони, в кінцевому результаті, зводяться до наступного:

 робота з проблемою клієнта:

 робота іншими службами, закладами, організаціями.

 В соціальних службах для молоді активно використовують два менеджерських прийоми самоаналізу:

 · «Сім ознак» управлінського процесу.

 · «Шість орієнтирів» передбачення розвитку соціальної служби.

 ПРИЙОМ ПЕРШИЙ — “Сім ознак” управлінського процесу:

 — зовнішнє середовище (громада, оточення, партнери, конкуренти);

 Оточення буває різним за своєю складністю, здатністю сприймати зміни та сприяти конкурентоспроможності організації.

 — призначення (мета);

 Призначення або місія соціальної служби, що тісно пов’язане з метою, значною мірою визначають головні завдання, які потрібно виконати, а також визначають, які технологічні та кадрові ресурси необхідно залучити для цього. Передумови визначення мети:

 — реєстрація індикаторів проблеми: отримання інформації, яка свідчить про необхідність зміни місії організації, її завдань, скорочення споживання ресурсів тощо;

 — аналіз ситуації: проведення аналізу сильних і слабких сторін організації, зовнішніх можливостей і загроз, їх взаємозв’язків;

 — опис (формування) проблеми: що, де, як, чому, через що виникло, чому ще погано, до чого може призвести, якщо не вирішити проблему?

 — виробництво соціальної послуги (планування роботи);

 Те, як спеціалісти з соціальної роботи об’єднуються для втілення в життя певного завдання, звичайно, є похідною функцією від рівня технологій та оточення, ресурсів клієнта та соціальної служби. Головна проблема — це ступінь взаємозалежності проблем.

 — структура служби;

 На відміну від планування роботи, при плануванні структури соціальної служби увага перш за все зосереджується на загальному розподілі влади та повноважень, обробці інформації, визначенні ролі тих, хто буде приймати рішення в межах організації, на тому, як будуть зв’язані між собою окремі виробничі групи, підрозділи. Діапазон такого планування сягає від визначення функцій у соціальній службі допомоги за місцем проживання до більш складного планування модулів. Склад та побудова соціальної служби повинні відповідати її призначенню, стратегії, технологічному рівню та оточенню

 — міжорганізаційні відношення;

 У міру того, як зростає складність оточення сфери надання соціальних послуг та прискорюються темпи змін, ключовим елементом стратегії багатьох соціальних служб є формування відносин між співробітниками

 — зміни (оновлення та новаторство);

 Тепер, як ніколи, соціальні служби покликані розвивати свою здатність до змін, інновацій та новаторства. Вони можуть відрізнятися за функцією, яку виконує певна організація в системі соціального обслуговування, допомоги, захисту тощо. Для більшості соціальних служб здатність працювати творчо та керувати змінами, а також уміння бути новаторами, є ключем для довголіття.

 — стратегічні питання;

 Існує багато стратегічних рівнів: від ролі організації в суспільстві в цілому до

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные