Социализация подрастающего поколения в системе украинских молодежных организаций

Соціалізація підростаючого покоління в системі українських молодіжних організацій

Українське суспільство, як і будь яке інше, зацікавлене у власному відтворенні у наступних поколіннях. Це зумовлює актуальність проблем, пов»язаних з процесом соціалізації української молоді, тобто процесами, кінцевим результатом яких є засвоєння молоддю системи цінностей, норм і настанов, що притаманні суспільству.

На порозі нового тисячоліття, на переломі епох суспільство потребує людей свідомих, цілеспрямованих, діяльних у побудові свого життя, соціально активних, здатних до індивідуальної творчої роботи спрямованої на перетворення дійсності і самих себе.

На жаль, сьогодні соціальна активність сприймається в урізаних формах і не сприймається на її вищому рівні - як діяльна, активна участь у справах суспільства. Упродовж останніх років практично не змінюється структура життєвих цінностей. На першому місці - сімейне благополуччя, добрі стосунки з оточуючими, на останньому - високий статус, активна участь у громадському житті. Спостерігається тенденція до підвищення значущості цінності розваг для особистості на шкоду цінностям духовного життя, розвитку і реалізації своїх здібностей. Практичне вирішення цієї проблеми пов’язане з реальним включенням в активне соціальне життя, у процес перемін всіх працездатних членів суспільства. Лише в реальній життєвій практиці подолається відчуження людини від соціуму, витісняється із свідомості нігілізм і формується активно-творче ставлення до світу, до життя. У зв’язку з переходом до якісно нового рівня розвитку суспільства, до ринкових відносин висуваються високі вимоги до таких якостей особистості, як ініціатива і заповзятливість, здатність до самостійного прийняття рішень і відповідальності, готовність до ризику, уміння користуватися свободою вибору в альтернативних ситуаціях, готовність і здатність до адаптації в умовах динамічного і мінливого життя, високий рівень мотивації до досягнення життєвого успіху.

Сучасна молодь опинилась в умовах соціально-економічної духовної кризи нашого суспільства: знецінено одвічні загальнолюдські чесноти - почуття любові й відданості Вітчизні, своєму народові, людському обов»язкові, гідності, милосердю. Багато дівчат та юнаків значною мірою втратили здатність пройматись хвилюваннями й турботами іншої людини, її горем чи радістю. Натомість все наполегливіше утверджується байдужість, жорстокість, ворожнеча, споживацьке ставлення до людей, ненависть, розчарування.

Безжалісна деморалізація юного покоління постає загрозою знелюдненого майбуття

За таких умов особливо посилюється актуальність проблеми виховання молоді. Професія педагога не має вже того виняткового значення, яке мала в минулому. Інтереси суспільства не дозволяють їй це зробити. Зв’язок школи з повсякденним життям суспільства дуже слабкий. Школи відірвані від реальної дійсності. Процес навчання не завжди приносить радість її учасникам. Відсутній діалог і взаємна зацікавленість вчителів і учнів. Потреби освіти займають важливе, але не виняткове місце серед багатьох інших потреб суспільства. Тому на допомогу школі приходять громадські організації, де діти, молодь мають можливість себе реалізувати більшою мірою.

Нинішня політична ситуація в Україні вимагає нових підходів до молодіжної політики. Постає питання про виховання національно свідомої молоді, яка б завтра змогла повести нашу державу по шляху будівництва, суверенної, правової держави. Значну роль у вихованні підростаючого покоління покликані відігравати молодіжні організації. І саме тому протягом останнього десятиліття йде відродження національних організацій молоді України, які активно діяли колись в нашій країні та за її межами серед кіл української еміграції.

Становлення державності в Україні проходить у складних умовах. Невизначеність і нестабільність у політичній, фінансовій, ідеологічній, правовій, культурній, духовній та інших сферах

1 2 3

Похожие работы