Сонет в литературе эпохи эпохи Возрождения

розгорнутих описів, портретів людей. Перед нами його роздуми про красу людських стосунків і сутність кохання; поет сумує, ревнує прощає.

 

Висновки

Отже, сонет – один із найпопулярніших і найскладніших жанрів лірики. Його чітко визначена структура – обов’язково 14 рядків, зафіксована система повторюваних рим і визначений зв’язок частин і цілого – кидає виклик будь-якому майстрові поетичного слова. Протягом багатьох століть жанр сонету приваблював митців усього світу.

Неперевершеними майстрами сонету доби Відродження залишаються Франческо Петрарка та Вільям Шекспір, які надали сонету вишуканої, неперевершеної форми.

Франческо Петрарка стає творцем нової психологічної лірики. Багато уваги приділяв Петрарка формі своїх поезій, особливо дбав про відточеність вірша, створив вишукані порівняння. Жанр сонета набув у нього високої досконалості й став зразком для європейських поетів Відродження. Шекспір теж віддав данину цьому виду творчості. Зразком для нього, які і для інших поетів, був Петрарка. У Петрарки для своїх сонетів Шекспір запозичив головну тему – оспівування жіночої краси і кохання.

В. Шекспір запропонував нову, власну форму сонета: три катрени, в яких викладалася певна думка, і двовірш, в якому висловлювалася головна думка-висновок. Такий сонет отримав назву „шекспірівського” і цим самим навіки вкарбував золотими літерами прізвище автора на сторінках світової літератури.

 

Список літератури:

  1. Аникст А. А. Творчество Шекспира. – М. , 1963.
  2. Куцевол О. М. Вічна таїна сонета // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. – №4. – С. 38 – 39.
  3. Літературознавчий словник-довідник / упор. Гром’як Р. Т. , Ковалів Ю. І. , Теремко В. І. – К. : академія, 2006. – С. 634.
  4. Петрарка Ф. Сонети. Переклад з англійської Д
    Павличка, Г. Кочура, Д. Паламарчука, І. Качуровського // Всесвіт. – 2001. – № 1-2. – С. 184 – 186.
  5. Хлодовский Р. Н. Франческо Петрарка. – М. , 1974.
  6. Шаповалова М. С. , Рубанова Г. Л. , Моторний В. А. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. – Львів: 1993. – С. 98, с. 191 – 193.
  7. Шекспір В. Сонети. Переклад з англійської Георгія Пилипенка. – К. : Ірпінь, 2005. – С. 265 – 267.
  8. Шекспір В. Сонети. Переклади сонетів Шекспіра // Всесвітня література. – 1999. – С. 24 – 25.

 

Додаток 1

Вільям Шекспір

 Сонет №130

Її очей до сонця не рівняли,

Корал ніжніший за її уста,

Не білосніжні плеч її овали,

Мов з дроту чорного коса густа.

 

Троянд багато зустрічав я всюди,

Та на її обличчя не стрічав,

І дише так вона, як дишуть люди, –

А не конвалії між диких трав.

 

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені,

Не знаю про ходу богинь із неба.

А кроки милої – цілком земні.

 

І все ж вона – найкраща поміж

1 2 3 4 5 6 7