Состояние современной украинской историографии как научная проблема
Крім цього, залишається актуальною і проблема так званого «журналізму». З погляду О. П. Реєнта, поява багатьох наукоподібних праць, перетворення історіографії на різновид елітарної публіцистики підмивають підмурки фундаментальних досліджень [58].
Розглянутий матеріал диктує наступні висновки. За останні дванадцять років фактично не сталося істотних зрушень в уявленнях українських і зарубіжних істориків про стан української історичної науки новітньої доби. Він і далі переважно визначається як кризовий.
Ця криза протягом всього досліджуваного періоду пов'язується з низькою фаховою підготовкою багатьох істориків, пануванням емпіричних, описових досліджень, погіршенням якості джерельних видань, браком сучасної парадигми української історії, яка б дала змогу вийти на сучасні рівні й стандарти наукового опрацювання.
Причини кризових явищ вбачаються головним чином у наслідках спотвореного розвитку суспільних наук за радянських часів, «поверненні» від марксизму до попередніх схем XIX - початку XX ст. , політичній заангажованості історіо-писання за доби пошуку нової національної ідентичності, ігноруванні світового контексту історії України, а також у недоліках адміністрування науки за сучасних умов.
Позитивні зрушення здебільшого пов'язуються з фактом вільного від догматизму радянського зразка розвитку сучасних студій і значним розширенням «фронту» досліджень, уведенням в обіг нового джерельного матеріалу.
Література
- Таран Л. В. Вказ. праця//Укр. істор. журн. — 1999. -JV» І,— С. 85.
- Реєнт О. П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу. -С. 22.
- Потульницький В. А. Українська та світова історична наука: Рефлексії на межі століть // Укр. істор. журн. - 2000. -№ 4. - С. 33.
- Головко В. В. Вказ. праця.
- Реєнт О. П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу. - С. 7. Там само,— С. 9.
- Рубльов О. Дослідження проблем тоталітарного минулого в сучасній українській історіографії // Міжнародний науковий конгрес «Українська історична наука на порозі XXI століття». Чернівці, 16-18 травня 2000 р. Доповіді та повідомлення,— Т. 1,- С. 321.
- Реєнт О. П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу-С. 11.
- Касьянов Г. ПТе не вмерла українська історіографія // Критика- 2002. - № 4. Головко В
- Білокінь С. Про становище історичної науки в Україні. -С. 138.
10. Реєнт О. П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу. - С. 7.
11. Касьянов Г. Вказ. праця. Hagen M. , von. Op. cit.
12. Масненко В. В. Історична пам'ять як основа формування національної свідомості // Укр. істор. журн. - 2002. - № 5. -С. 54-55.
13. Hagen M. , von. Op. cit.
14. Потульницький В. А. Українська та світова історична наука: Рефлексії на межі століть // Укр. істор. журн. - 2000. -№ 1. -С. 16-17. Subtelny О. Op. cit- P. 39. Яковенко Н. Вказ. праця-