Современное состояние социальной защиты населения.

План

  1. Соціальне забезпечення.
  2. Надання різних видів соціальної допомоги.
  3. Функції соціальної роботи.
  4. Пріоритети соціальної політики.

1. У системі державних органів, що здійснюють функції з соці­ального забезпечення першорядне місце посідають органи зако­нодавчої і виконавчої влади. Вони відіграють провідну роль у керівництві всією системою соціального захисту населення Ук­раїни.

Вищим органом законодавчої влади є Верховна Рада України, яка є органом загальної компетенції. Вона приймає закони про фор­ми і види соціального забезпечення, затверджує основні джерела його фінансування та витрати з Державного бюджету на ці цілі, визначає розмір обов'язкових страхових внесків тощо.

Систему органів державної виконавчої влади складають цент­ральні органи, виконавчі комітети місцевих рад та місцеві держав­ні адміністрації. Вищим органом у системі виконавчої влади є Ка­бінет Міністрів України

До його компетенції віднесені питання, пов'язані з реалізацією та виконанням законодавства з соціального забезпечення. Кабінет Міністрів видає підзаконні нормативні акти з питань здійснення соціального забезпечення, щороку подає на затвердження Верховної Ради Державний бюджет, складовою якого є витрати на соціальне забезпечення, вживає заходів до виконання Державного бюджету тощо.

Одним із центральних органів державної виконавчої влади, що здійснює функції управління соціальним забезпеченням у країні, є підвідомче Кабінету Міністрів України Міністерство праці і соціаль­ної політики України, яке було утворене відповідно до Указу Пре­зидента України від 25 липня 1997 р. на базі Міністерства соціаль­ного захисту населення України та Міністерства праці України. Завдання і функції Міністерства визначені Положенням про це Міністерство. Положення про Міністерство праці і соціальної полі­тики України в новій редакції затверджене Указом Президента України від ЗО серпня 2000 р. № 1035 (із змінами і доповненнями).

Міністерство праці і соціальної політики (Мінпраці) України є головним (провідним) органом у системі центральних органів ви­конавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального стра­хування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції. У ме­жах своїх повноважень Мінпраці України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реа­лізацією, узагальнює практику застосування законодавства з пи­тань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

У систему Міністерства праці та соціальної політики входять:

•  управління праці та соціальної політики обласних, районних, міських та районних (міст) державних адміністрацій;

•  територіальні центри обслуговування пенсіонерів і самотніх непрацездатних громадян та відділення соціальної допомоги вдома;

•  будинки-інтернати;

•  центри зайнятості;

•  навчальні заклади;

•  підприємства Українського виробничого протезного концерну "Укрпротез";

•  санаторії для інвалідів та ветеранів.

Через систему підпорядкованих йому органів Міністерство забезпе­чує: реалізацію права громадян на соціальний захист шляхом своє­часного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі державної допомоги малозабезпеченим громадянам, у разі втрати працездатності, досягнення пенсійного віку тощо; здійснення дер­жавного нагляду за діяльністю фондів загальнообов'язкового дер­жавного соціального страхування та контролю за додержанням ви­мог законодавства під

1 2 3 4 5 6

Похожие работы