Современные концепции причин и условий преступности в Украине

Сучасні концепції причин та умов злочинності в Україні

Вітчизняна злочинність є особливим різновидом злочинності — це злочинність кризового типу. Що це означає? З одного боку, вона породжена соціальною кризою в Україні, а з другого, будучи її породженням, вона створює благодатний грунт для поглиблення кризи. Вивести нашу країну із соціальної кризи можна лише розірвавши це зачароване коло. Якщо його не розірвати, то будь-які реформи в Україні — політичні, економічні, правові, моральні тощо — приречені на невдачу, що ми наразі й маємо. Злочинність кризового типу має властивість зводити нанівець будь-які добрі наміри реформаторів. У цьому її небезпека й особливий злоякісний характер. Тому кількісна характеристика вітчизняної злочинності має другорядне значення, а першорядного набуває у сучасних умовах її якісна характеристика. Є достатньо підстав вважати, що протидія злочинності в Україні наразі має ненауковий, а інколи й антинауковий характер. Через відсутність належного наукового забезпечення боротьба із злочинністю в Україні нагадує поведінку «вершника без голови».

Проблема причин злочинності – одна з центральних у кримінології. Вона існує протягом тисячоліть, тобто виникла значно раніше самої науки кримінології.

Коли розглядається понять причин злочинності через спектр філософського вчення про причинність, то поряд із поняттям причини, яка викликає певний наслідок, неодмінно стоїть поняття умови, яка сама цього наслідку не викликає, але сприяє причині « виконати свою справу»

На сьогодні  надзвичайно актуальним злочином для нашої держави є проблема боротьби з торгівлею людьми (особливо жінками). Україна, як і більшість країн Центрально-Східної Європи, вже має досить тривалий сумний досвід втрати значної кількості жінок і дівчат, вивезених з її території за кордон, де вони стають жертвами різноманітних методів та форм експлуатації, найпоширенішою з яких є примушення до заняття проституцією.

Серед причин поширення торгівлі людьми також спостерігається певна динаміка. Так, традиційно виділяються безробіття, низький рівень життя, правова неграмотність населення, поверхові уявлення про легкість життя у західних країнах, відсутність реальної інформації про проблему, сексуалізація життя, реклама сексу, інтернаціоналізація економіки, активна міжнародна трудова міграція, поява можливості для українських громадян виїзду за кордон тощо. На першому місці серед внутрішніх факторів залишається скрутне економічне становище. Фемінізація бідності сприяє пошуку будь-яких заробітків, навіть без врахування можливих негативних наслідків. Дослідники з різних країн помітили, що в цій ситуації жінки швидше погоджуються на роботу, що не відповідає їх рівню освіти і кваліфікації, у той час, як чоловіки в подібній ситуації вагаються. Зростає кількість родин, де жінки є головними годувальницями, на чиї плечі лягає відповідальність за всю родину. Але якщо 5–8 років тому головним чинником бідності було безробіття, то сьогодні і жінки, і експерти наголошують не стільки на безробітті як причині бідності, скільки на дуже низьких заробітках, які не дотягують до межі бідності навіть за висококваліфіковану працю (лікарі, медичні працівники, вчителі, серед яких абсолютна більшість – жінки), наслідком чого стає бідність і безвихідь. Спостерігається унікальне явище обвального зниження рівня життя тієї частини населення, що за світовими стандартами відноситься до “середнього класу”. Все це штовхає громадян на пошук роботи за межами України. Тим часом найбільш доступною для українських жінок сферою заробітку за кордоном є сексуальна індустрія, причому в нелегальному її варіанті. Безпосереднє спілкування з жінками, які бажають їхати працювати за кордон, і з тими, хто повернувся відтіля, свідчить,

1 2 3 4 5