Современные тенденции развития социологической теории

з основних припущень конфлiкцiонiзму - це припущення про особливе значення влади,  як стрижня суспiльних  вiдносин.

Конфлiкцiонiсти розглядають владу як те,  що доступне тiльки  для небагатьох  членiв суспiльства i що подiляється мiж ними дуже нерiвно. I тому, - з точки зору конфлiкцiонiстiв, - влада, по-перше, - є джерелом конфлiкту, i по-друге, - вона базується на насильствi.

Ций висновок орiєнтує  конфлiкцiонiстiв  на  аналiз  розподiлу  у суспiльствi тих ресурсiв,  якi дають тим,  хто їми володiє, ту чи iншу владу.

Наприклад, конфлiкцiонiсти  вважають  те,  що  вiдбулося з американськими аборигенами, було невiдворотним, тому що бiлi поселенцi були чисельнiшими, багатшими i мали набагато бiльш досконалу зброю. При такому  спiввiдношеннi  ресурсiв,  бiлi  поселенцi  -   з   точки   зору конфлiкцiонiстiв  - були просто приреченi на те,  щоб захопити землi i надра iндiанцiв i мало що дати їм натомiсть.

З позицiй  конфлiкцiонiзму дивно не те,  що релiгiйнi та моральнi переконання бiлих поселенцiв їх не зупинили,  а дивно те,  що iндiанцi не були знищенi повнiстю.

Третє   з основних  припущень  конфлiкцiонiзму  полягає  втому,  що цiнностi  та  iдеї  розглядаються  не  як  засоби солiдарiзацiї усього суспiльства,  а як знаряддя певних соцiальних груп,  що використовують їх для досягнення своїх власних, групових цiлей.

З точки  зору  конфлiкцiонiстiв  консенсус   стосовно   цiнностей суспiльства є функцiєю.   Вони вважають, що ожновладцi примушують тешту населення до поступливостi i згоди.

У бiльшостi   випадкiв  конфлiкцiонiсти  характеризують  iдеї  як вiдображення групових iнтересiв.   Особливо  це  стасується  iдей  економiчних, полiтичних та правових.

Двi течi ї  у конфлiкцiонiзму: "критична" та "аналiтична".  

Окресленi вище  основнi елементи конфлiкцiонiстських теорiй є загальними практично для усiх їх прибiчникiв

В той же час серед конфлiкцiонiстських концепцiй вирiзняються двi досить рiзнi традицiї.

Найбiльш суттєвi вiдмiнностi цих традицiй полягають у двох аспектах.

По-перше,  у їх уявленнях про суспiльнi науки.  По-друге,  у їх поглядах, що до можливостi або неможливостi викорення соцiальних конфлiктiв. Детальнiше це можна охарактеризувати  таким  чином.   Представники  однiєї   з   цих   течiй   у      конфлiкцiонiзмi вважають, що у кожного спецiалiста у галузi  суспiльних  наук  є  моральний обов'язок займатися критикою суспiльства.   Одночасно вони вважаєть, що у суспiльних науках  неможливо  вiдокремити  аналiтичнi  судження  вiд оцiнних суджень або факти вiд цiнностей.

Крiм того, теоретики цього напрямку у бiльшостi подiляють ту точку зору,  що може скластися суспiльство,  у якому вже не буде iснувати пiдгрунтя для соцiальних конфлiктiв. У цьому вiдношеннi цих теоретикiв нерiдко називають утопiстами.

Представники другої течiї у  конфлiкціонiзмi,  навпаки,  вважають конфлiкт невiд'ємною та постiйною властивостю суспiльного життя.

Вони також вiдкидають iдею про те,  що висновки  суспiльних  наук завжди цiнностно навантаженi.   Прибiчники цiєї течiї у конфлiкцiонiзмi спрямовують свої зусилля на побудову суспiльних наук  за  тими  самими канонами об'єктивностi, за якими функцiонують природничi науки.

Цю течiю у конфлiкцiонiзмi найчастiше називають аналiтичною.

Спецiалiсти з  iсторiї соцiологiї,  що дослiджують походження сучасних теоретичних концепцiй, вiдзначають, що перша - критична - течiя у конфлiкцiонiзмi має своїм джерелом працi Карла Маркса. До цiєї течiї

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы