Сотрудничество дошкольного учреждения с семьями в воспитании детей

Сім'я, без сумніву, є основним осередком, де від­буваються становлення і розвиток особистості дитини, саме тут малюк отримує перші уроки жит­тя. З віком, коли дитина підростає, починає відвіду­вати дитсадок, вона набуває більшого суспільного досвіду. Загалом, вимоги до виховання дитини ма­ють бути однаковими як з боку батьків, так і з боку працівників дошкільних навчальних закладів.

Характер і результативність контактів педагогів і членів сім'ї великою мірою залежить від взаємин, які складаються між ними. Найкраще, якщо вони будуються на розумінні необхідності цілеспрямова­ного впливу на дитину, на обопільній довірі.

Завдання роботи з батьками

Перед педагогами стоїть ряд завдань, які треба розв'язувати в процесі співпраці з родинами вихо­ванців. Серед них такі.

1. Показувати батькам їхню першочергову роль у вихованні дітей.

2. Розкривати роль дошкільних навчальних закладів.

3. Допомагати усвідомлювати важливість періоду дошкільного дитинства та його особливості.

4. Залучати батьків до активної участі у створен­ні умов для різноманітної діяльності дітей.

5. Ознайомлювати родину зі специфікою роз­витку, виховання й навчання дошкільнят.

Слід зауважити, що приступаючи до реалізації цих завдань, вихователі мають враховувати виховний потенціал сімей та їхні особливості. Адже для одних дошкільний навчальний заклад — зручний вихід із ситуації, коли батьки працюють і в них мало вільного часу; для інших— це звичайний і навіть необхідний етап у житті їхньої дитини; треті вважають, що дит­садок повинен взяти на себе всі виховні функції і створити для дітей найкращі умови; четверта гру­па— сім'ї, які не звертають належної уваги ні на ви­ховання своїх дітей, ні на дошкільний заклад узагалі

У кожної сім'ї є своя конфігурація, або карта функ­цій. Це означає, що члени родини в процесі життє­діяльності виконують певні функції.

Виділяють такі головні функції сім'ї:

-         соціальна (зокрема, виховна);

-         економічна (господарська);

-         терапевтична (емоційна);

-         рекреативна (функція духовного (культурного) спілкування та творчого розвитку);

-         репродуктивна;

-         побутова (зокрема, турбота про домівку).

Вивчення родини

Кожна сім'я потребує окремого вивчення, яке мож­на здійснювати, зокрема, за такими напрямками.

1. Ознайомлення з матеріальними умовами жит­тя сім'ї, ЇЇ психологічним кліматом, особливос­тями поведінки дитини вдома.

2. Визначення рівня педагогічної культури батьків.

3. Виявлення труднощів, які виникають у батьків під час виховання.

4. Узагальнення позитивного досвіду сімейного виховання з метою його розповсюдження.

5. Здійснення педагогічного впливу на батьків на основі детального аналізу отриманих даних про кожну сім'ю.

Виділяють також методи вивчення сімей, серед яких такі:

-         спостереження; » бесіди;

-         виконання дитиною практичного завдання в присутності батьків чи близького дорослого; » відвідування сім'ї кожної дитини;

-         анкетування (фронтальні та індивідуальні опи­тування батьків);

-         створення соціального портрета родини.

Свою роботу педагог починає з діагностики кожної сім'ї, її домашніх умов, проблем у вихован­ні. Таке цілісне вивчення дитини та ЇЇ місця в сім'ї допоможе відпрацювати єдиний підхід педагога і батьків до виховання й розвитку малюка. Вихова­тель робить висновки про психологічний клімат, у якому зростає дитина вдома, налаштовує батьків на взаємодію, щоб вони сприймали дошкільний заклад як "велику родину". Це лише перший крок. Діагнос­тика сімей триває протягом усього періоду перебу­вання дітей

1 2 3

Похожие работы