Становление украинского театра на территории Ровенской
Довгі десятиліття на наших землях панували австрійські барони, румунські бояри, польська шляхта та російські імперіалісти. Не було жодного стаціонарного й мандрівного українського театру. Заїжджі актори мандрівних труп з інших міст змушені були кочувати, ледве заробляючи на прожиток. А переважна більшість населення Рівненщини була позбавлена можливості почути зі сцени рідну мову. Але народний театр усе ж таки жеврів. Він розвивався всупереч намаганням колонізаторів. Його майстерність зростала у творчих доробках народної драми І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Старицького, М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, Л. Українки. Ніякі заборони не владні були перешкодити розвитку театралізованих видовищ і згуртуванню аматорів театрального мистецтва.
Так, у 1990 році в селі Вільгорові ( тепер Гощанський район ) під орудою вчителя В. Буткевича було створено драматичний гурток, який почав свою роботу над вертепною виставою і здобув великий успіх. На цьому робота аматорів не закінчилась. Вони почали працювати над п’єсою І. Котляревського „Наталка-Полтавка”. Через владні утиски цю виставу змушені були грати на горищі будинку самого В. Борткевича. Згодом, коли цей театральний колектив у своєму репертуарі мав уже понад п’ять вистав ( „Шельменко-денщик”, „Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ’яненка, „Маруся” О. Голембієвського, „Наймичка” І. Карпенка-Карого), гурток почав орендувати клубне приміщення зі сценічним майданчиком у сусідньому селі Краєві. Проіснував цей театральний колектив до 1908 року.
У 1899 році в місці Корці вчителька Марія Костянтинівна Ненадкевич організувала „Товариство аматорів літератури і театрального мистецтва”. Тоді у Корці був споруджений жіночий монастир, дві початкові школи, влаштувались ярмарки і діяв польський драматичний колектив під орудою лікаря В. Шпановського – в минулому актора театру драми у Варшаві. Але цей театральний колектив на час заснування „Товариств аматорів літератури і театрального мистецтва” був дуже слабким
На початку 1902 року, коли театр набув творчого досвіду і матеріально зміцнів, коли згуртувався постійний авторський колектив – 28 осіб, серед яких були З. Буткевич, П. Рабенко – студент Санкт- Петербурзької художньої академії, М. Іванов, К. Ненадкевич – суфлер, син М. Ненадкевич, В. Левицький, М. Диджерський, М. Прокопович – художник, Н. Немоловська, М. Бурачук – йому було віддане ( після реконструкції ) приміщення О. Шпрехера. Таким чином виник напівпрофесійний театр у місті Корці, який на той час мав уже свій оркестр, кравця і