Становление украинского театра на территории Ровенской

та з любов’ю сприймали будь-яке мистецьке видовище, де використовувався місцевий фольклор та етнографія.

Довгі десятиліття на наших землях панували австрійські барони, румунські бояри, польська шляхта та російські імперіалісти. Не було жодного стаціонарного й мандрівного українського театру. Заїжджі актори мандрівних труп з інших міст змушені були кочувати, ледве заробляючи на прожиток. А переважна більшість населення Рівненщини була позбавлена можливості почути зі сцени рідну мову. Але народний театр усе ж таки жеврів. Він розвивався всупереч намаганням колонізаторів. Його майстерність зростала у творчих доробках народної драми І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Старицького, М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, Л. Українки. Ніякі заборони не владні були перешкодити розвитку театралізованих видовищ і згуртуванню аматорів театрального мистецтва.

Так, у 1990 році в селі Вільгорові ( тепер Гощанський район ) під орудою вчителя В. Буткевича було створено драматичний гурток, який почав свою роботу над вертепною виставою і здобув великий успіх. На цьому робота аматорів не закінчилась. Вони почали працювати над п’єсою І. Котляревського „Наталка-Полтавка”. Через владні утиски цю виставу змушені були грати на горищі будинку самого В. Борткевича. Згодом, коли цей театральний колектив у своєму репертуарі мав уже понад п’ять вистав ( „Шельменко-денщик”, „Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ’яненка, „Маруся” О. Голембієвського, „Наймичка” І. Карпенка-Карого), гурток почав орендувати клубне приміщення зі сценічним майданчиком у сусідньому селі Краєві. Проіснував цей театральний колектив до 1908 року.

У 1899 році в місці Корці вчителька Марія Костянтинівна Ненадкевич організувала „Товариство аматорів літератури і театрального мистецтва”. Тоді у Корці був споруджений жіночий монастир, дві початкові школи, влаштувались ярмарки і діяв польський драматичний колектив під орудою лікаря В. Шпановського – в минулому актора театру драми у Варшаві. Але цей театральний колектив на час заснування  „Товариств аматорів літератури і театрального мистецтва” був дуже слабким

Тому більшість акторів почали відвідувати „Товариство” пані М. Ненадкевич і брати участь у театральних виставах. Режисером цього театрального колективу став Михайло Михайлович Іванов, який закінчив драматичні курси в студії імені Миколи Лисенка у Києві і мав призначення на посаду режисера. Колектив новоствореного театру був у дуже скрутному становищі: не мав театрального майна, декорацій, бутафорії та театрального приміщення, в якому можна було б грати. Проте було велике бажання створити український театральний колектив, і робота почалася в хаті-читальні. Незабаром було показано першу виставу за п’єсою І. Котляревського „Наталка-Полтавка”. Роль Наталки виконувала О. Садовська, Терпелихи – З. Бушевич, Петра – М. Прокопович, Миколи – М. Диджерський (який перейшов із польського гуртка ), Виборного – Д. Скальський, Водного – М. Бурачук. Вдумлива режисура М. Іванова, професійна робота виконавців ролей, гра без суфлера, що було дуже важливим на той час, професійно виконане художнє оформлення – забезпечило визнаний успіх у глядачів. Ця перша вистава новоствореного театру відбулася в одній зі шкіл м. Корця 6 серпня 1900 року.

На початку 1902 року, коли театр набув творчого досвіду і матеріально зміцнів, коли згуртувався постійний авторський колектив – 28 осіб, серед яких були З. Буткевич, П. Рабенко – студент Санкт- Петербурзької художньої академії, М. Іванов, К. Ненадкевич – суфлер, син М. Ненадкевич, В. Левицький, М. Диджерський, М. Прокопович – художник, Н. Немоловська, М. Бурачук – йому було віддане ( після реконструкції ) приміщення О. Шпрехера. Таким чином виник напівпрофесійний театр у місті Корці, який на той час мав уже свій оркестр, кравця і

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные