Страхование финансовых рисков

вітчизняних банків. Для успішного подолання моральних ризиків, мінімізації перехресного субсидіювання слабких банків сильними потрібно удосконалити діючу схему регулювання і нагляду. Йдеться про інструменти ранньої діагностики банківських проблем і оперативного втручання наглядових органів, що дозволить суттєво скоротити моральні ризики.

Отже, таке страхування покликано вирішити два основних завдання. По-перше, забезпечити гарантії повернення вкладів вкладникам. По-друге, сформувати на цій основі реальний механізм попередження кризи банківської ліквідності і масового вилучення коштів із депозитних рахунків у випадку несприятливої кон'юнктури і банківських банкрутств. Забезпечуючи приріст депозитів, страхування депозитних вкладів сприяє підвищенню інвестиційних можливостей банку, а також збільшує ефективність дії регулюючих рішень Центробанку на функціонування грошово-кредитної системи.

Необхідність впровадження системи страхування банківських депозитів встановлюється такими чинниками: загальним спадом довіри банків; потребою надання допомоги тим банкам, які потрапили у скрутну фінансову ситуацію; потребою стабілізації фінансових ресурсів банків - усунення причин до передчасної ліквідації депозитів вкладниками, занепокоєними станом їх надійності; обов'язком захисту споживача-клієнта, який не завжди володіє достатньою інформацією про фінансову кондицію банку, якому довіряє свої заощадження.

Страхування депозитних вкладів поділяється за формами проведення на обов'язкове і добровільне. Введення такого страхування повинно сприяти підвищенню інвестиційної активності населення країни шляхом переведення готівкових заощаджень, у тому числі у валюті, в банківські вклади. Його головна мета — пом'якшення важких соціальних наслідків втрат дрібних і середніх вкладників, що можуть виникнути внаслідок банкрутства банків. У багатьох випадках ця система охоплює не тільки фізичних осіб, дрібний та середній бізнес, а й самі банки та інших фінансових посередників. Отже, основна функція страхування вкладів — регулювання втрат фінансового капіталу шляхом перерозподілу збитків між кредитними інститутами.

Механізми відшкодування збитків дуже різноманітні

Часто з цією метою формується фонд з внесків банків. Згодом ці кошти розподіляються між вкладниками, які постраждали від банкрутства банку, в межах визначеної норми.

СДС покликана виконувати дві функції.

По-перше, вона оберігає вкладників від банкрутства банків.

По-друге, СДС зберігає банки від ризику банківської паніки. Адже якщо вкладники знають, що їхні гроші захищено фондом депозитного страхування, вони принаймні зберігатимуть спокій у разі чуток про банкрутство банків.

Системи депозитного страхування можуть функціонувати на базі державної, приватної, а також змішаної форм власності. Статутний капітал такої системи, заснованої на змішаній формі власності, формується за рахунок внесків держави та комерційних структур. За повнотою охоплення об'єктів страхування СДС може бути повною або частковою. Повна система характеризується тим, що з її допомогою забезпечується захист усіх депозитів, що перебувають на банківських рахунках.

У системі депозитного страхування ставки платежів також можуть бути різними: фіксованими та диференційованими, залежно від показників, які характеризують фінансовий стан банку, тобто ліквідності активів, обсягу статутного капіталу, співвідношення між власними та залученими коштами та ін.

З метою забезпечення надійності та повноти виконань зобов'язань перед комерційними банками потрібно встановити жорсткі вимоги до суб'єктів СДС. Це, зокрема, розмір статутного фонду, максимальні ставки відрахувань та мінімальні суми виплат. Слід також запровадити систему обов'язкового ліцензування зазначених суб'єктів.

Створення системи депозитного страхування в Україні дасть змогу пом'якшити соціально-економічні наслідки банкрутства окремих елементів банківської системи та

1 2 3 4 5 6

Похожие работы