Страховой рынок в Украине

порядку навчання, підготовки і перепідготовки кадрів та встановлення кваліфікаційних вимог до осіб, які проводять діяльність на страховому ринку, організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні; вивчення, узагальнення, поширення світового досвіду; організація виконання міжнародних договорів України з цих питань;здійснення організаційно-методичного забезпечення проведення актуарних розрахунків.

Уповноважений орган може здійснювати й інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Права Уповноваженого органу у справах нагляду за страховою діяльністю (cm. 37):

  1. одержання в установленому порядку від страховиків звітності про страхову діяльність, інформації про їх фінансовий стан та необхідні пояснення щодо звітних даних, а від підприємств, установ і громадян — інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;
  2. проведення перевірки стосовно правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність та достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування; не частіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;
  3. видача приписів страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання — призупинення чи обмеження дії ліцензії цих страховиків до усунення виявлених порушень або прийняття рішення про відкладення ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків);
  4. проведення тематичних перевірок діяльності страховиків у разі необхідності перевірки фактів, ви кладених у скаргах, заявах, зверненнях страхуваль ників, достовірності показників звітності, виконання вимог раніше наданих приписів, за дорученням пра воохоронних органів державної влади, зустрічних пе ревірок достовірності і правильності укладених дого ворів страхування та перестрахування та у разі над ходження інформації від страхувальників про пору шення;
  5. одержання від страхових та перестрахових брокерів установленої звітності про їхню діяльність та інформації про укладені договори, а також необхідних пояснень стосовно даних;
  6. видача приписів страховим посередникам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання — прийняття рішення про виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових і перестрахових брокерів;
  7. одержання в установленому порядку від аварійних комісарів інформації, необхідної для ви конання покладених на нього завдань, в тому числі інформації про обставини і причини настання стра хового випадку та заподіяну шкоду;
  8. створення комісій та робочих груп для проведення перевірок діяльності страховика та страхових посередників;
  9. здійснення контролю за достовірністю та повнотою інформації, що надається учасниками страхового ринку;
  10. отримання безоплатно від органів виконавчої влади інформації та статистичної звітності, необхідної для виконання покладених на нього завдань;
  11. звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом.

2. Внутрішня система та зовнішнє середовище страхового ринку

До внутрішньої структури страхового ринку відносять:

  • страхові продукти (послуги за конкретними видами договорів страхування);
  • систему організації продажів страхових полісів та формування попиту на страхові продукти;
  • гнучку систему тарифів (ціни, пільги, знижки, націнки, штрафи, пеня тощо);
  • власну інфраструктуру страховика (агентства, контори, філіали, представництва, канали комерційного зв'язку);
  • матеріальні та фінансові ресурси, що визначають становище страховика;
  • людські ресурси страхової

Похожие работы