Страхование транспортных средств

відіграє страхування в аграрному секторі. Саме тут багато ризиків, зумовлених природними факторами, що приз­водить до великих втрат.

Страхування сприяє оптимізації ресурсів, спрямованих на організа­цію економічної безпеки. Воно дає змогу досягти раціональної структури коштів, що спрямовуються на запобігання втрат від стихії чи впливу інших факторів, які перешкоджають діяльності тієї чи іншої особи.

Методом страхування створюються резерви грошових ресурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку.

Страхові компанії, отримуючи прибуток від інвестиційної діяльності, мають змогу знижувати тарифи на страхові послуги, збільшувати резер­ви, стимулювати персонал тощо. Акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню виробницт­ва. Це вигідно як страхувальникам і страховикам, так і іншим підприєм­ницьким структурам. Отже, страхування необхідне для забезпечення безперервного економічного розвитку суспільства, а також для допомо­ги окремим особам у захисті себе від наслідків непередбачуваних подій.


2. Функції та принципи страхування

Відповідно до Закону України «Про страхування» страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодав­ством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати гро­мадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Головна мета страхування — захист майнових інтересів фізичних і юри­дичних осіб, який забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких зафіксовано в чинному законодавстві або страхових договорах

Страхування — це економічні відносини, в яких беруть участь, як мінімум, дві сторони, два суб'єкти відносин: страхова організація, яка є страховиком, і страхувальник — юридична особа або дієздатний громадянин, який уклав зі страховиком договір страхування або є страхувальником відпо­відно до законодавства України.

Зміст страхування, як і інших категорій, розкривається в його функ­ціях. Страхування виконує такі функції: ризикову, превентивну та заощаджувальну (попереджувальну).

Сутність ризикової функції полягає в передаванні страховикові за певну плату матеріальної відповідальності за наслідок ризику, зумов­леного подіями, передбаченими чинним законодавством або догово­ром страхування.

Економічна сутність превентивної функції полягає в тому, що стра­хова компанія об'єктивно зацікавлена в більш тривалому використанні коштів страхового фонду. Страхова компанія намагається зменшити ймовірність виплат шляхом зменшення ймовірності страхового випад­ку. З цією метою страховик може застосувати фінансову та правову превенцію.

Заощабжувальна функція пов'язана з тим, що договори довгостро­кового страхування життя мають накопичувальний характер. Сприяю­чи розвитку заощаджувальних видів страхування, держава дає змогу активно впливати на вирішення соціальних проблем, пожвавлювати грошовий обіг, підвищувати купівельну спроможність національної ва­люти, збільшувати інвестиційні можливості країни.

Знання принципів страхування необхідно для всіх учасників страхо­вого процесу на всіх його стадіях.

Основні принципи страхування такі:

— майновий економічний інтерес;

— найвищий ступінь довіри сторін;

— причинно-наслідковий зв'язок подій;

— виплата відшкодування в розмірі реального збитку;

— використана франшиза;

— суброгація;

— диверсифікація ризиків.

Фактично ці принципи відповідають основним етапам

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы