Страхование транспортных средств

в зовнішньоторговельній діяльності.

За характером перевезених вантажів:

— страхування генеральних вантажів (генвантажів). Генвантажі — термін зовнішньоторговельних операцій — включає вантажі, які упако­вані в стандартну тару, що не потребують особливих умов перевезення;

— страхування наливних, насипних, навальних вантажів;

— страхування сільськогосподарських та інших тварин;

— страхування «спец» (дорогоцінні метали, банківські банкноти, монети). Виходячи з засобу транспортування, виділяється:

— наземне страхування (перевезення залізничним та автомобіль­ним транспортом);

— страхування вантажів під час перевезення водяними шляхами;

— комбіноване страхування.

З погляду економічних інтересів:

— страхування експортних вантажів;

— страхування імпортних вантажів.

У договорі страхування страхувальник та страховик визначають об'єкти страхування, що становлять страховий інтерес. Предметом договору про страхування є вантаж, плата за перевезення й очікуваний прибуток.

Страхові випадки у страхуванні вантажів класифікуються в такий спосіб:

— результат стихійного лиха, прояви природних сил: землетруси, повені, урагани, оповзи та ін. Усі ці ризики, що є наслідком дії природних сил, відносяться до категорії непередбачених обставин. В абсолютній більшості випадків страховик відповідає за їх наслідки. Виняток станов­лять фізико-хімічні процеси: усушка, утрушування та ін. ;

— результат людської діяльності

Вони визначаються як ризик, що надходить від третіх осіб, іншими словами, осіб, що здійснюють пере­везення вантажів, а також осіб, що не мають відношення до переве­зення вантажів.

 

4. 3. Роль та місце страхування вантажу у зовнішній торгівлі 

У зовнішній торгівлі особливе місце посідають морські перевезен­ня, що обумовлено як історичними, так і економічними обставинами.

Поява морського страхування припадає на XIV ст. Відомо, що в 1310 році в Брюгге (Бельгія) було засновано страхову палату, яка здійснювала страхування вантажів, якщо перевозили морем. Зберігся перший відомий морський поліс, який датується 1347 роком і за яким було застраховано вантажі на морське перевезення з Генуї (Італія) на Майорку (Середземне море). У бібліотеці Оксфордського університе­ту є морський поліс, датований 15 лютого 1613 року та виписаний індивідуальними особами внаслідок відсутності страхових компаній. У 1720 році королівським наказом в Великобританії було затверджено дві страхові компанії, яким було надано монополію в проведенні морсь­ких страхових операцій.

Сучасна зовнішня торгівля та морські перевезення не можуть обхо­дитися без страхування. Це призводить до того, що договір страхуван­ня стає невід'ємною частиною торгового договору

Укладання договору про страхування вантажів здійснюється на ос­нові письмової заяви страхувальника.

У заяві вказуються:

— найменування вантажу;

— вид упаковки;

— кількість місць;

— вага вантажу;

— номер і дата перевізних документів:

— найменування, рік побудови транспортного засобу;

— спосіб розміщення вантажу (в трюмі, на палубі, насипаний або навалений — це впливає на розмір тарифу)

— пункт відправлення;

— пункт прибуття;

— дата відправлення;

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы