Строение, свойства и способы испытания металлов

Будова, властивості і способи випробування металів

Металознавство — наука, яка вивчає в загальному зв'язку-склад, будову та. властивості металів і сплавів, а також закономірності зміни властивостей під впливом теплової, механічної або хімічної дії.

Як самостійна наука металознавство виникло в Росії в XIX ст. під назвою «металографія». Виникнення її зумовлено розвитком промисловості і насамперед металургії та машинобудування.

Кристалами різних речовин вчені цікавилися ще в XVII і XVIII ст. М. В. Ломоносов у 1763 р. в своєму «Трактате о слоях земнх» встановлює закон постійності кутів для кристалів алмазу. Геометричне правильну форму кристалів різних речовин Ломоносов пов'язує з певним розміщенням атомів у просторі; групи атомів складають кристалічні многогранники. Внаслідок однакового розміщення атомів у всіх кристалах однієї речовини однаковими будуть і кути між відповідними гранями. У цьому питанні Ломоносов далеко випередив своїх сучасників, він висунув положення, які поділяються наукою і в наш час.

Розвиток металознавства нерозривно пов'язаний з іменами П. П. Аносова (1797—1851), який вперше застосував мікроскоп для дослідження структури металів, і Д. К. Чернова (1838—1921), який зробив ряд відкриттів світового значення. Найважливіші з них — дослідження критичних точок сталі (1868) і кристалічної структури литої сталі (1878).

П. П. Аносов заклав основи вчення про сталі, розробив наукові принципи виробництва високоякісної сталі. Заслуга П. П. Аносова також у тому, що він розкрив секрет виготовлення старовинними майстрами Сходу булатної сталі, з якої робили клинки

Булатна сталь Аносова славилася в усьому світі і вивозилася за кордон, Клинки з цієї сталі мали високу твердість і в'язкість; ними можна було рубати цвяхи, не зіпсувавши леза, розсікати в повітрі тонку хустку; клинки можна було згинати до зіткнення кінців.

Відкриття Д. К. Черновим критичних точок а і б (відповідно до сучасного позначення АІ і АЗ) здійснило революцію в пізнанні природи металічних сплавів і дало можливість пояснити ряд «таємничих» явищ при термічній обробці сталей. Своїми працями Д. К. Чернов заклав основи сучасної науки про метали і сплави.

Дальший розвиток металознавства пов'язаний з іменами М. С. Курнакова (1860—1941), який розробив методи фізико-хімічного аналізу сплавів, О. О. Байкова (1870—1946), що висвітлив фізико-хімічну суть ряду металургійних процесів, С. С. Штейнберга (1872—1940), який узагальнив явища перетворень аустеніту (див. с. 99) при різних температурах, М. П. Чижевського (1873—1952), що вперше вивчив вплив азоту на властивості сталі, та інших вітчизняних і зарубіжних учених та науково-дослідних установ, які успішно розвивають науку про метали і в наш час.

Зарубіжні вчені також внесли свій вклад у вивчення металів і сплавів, імена деяких з них згадуються при викладенні матеріалу.

 

БУДОВА, ВЛАСТИВОСТІ І СПОСОБИ ВИПРОБУВАННЯ МЕТАЛІВ

Кристалічна будова металів

Речовини в твердому стані мають кристалічну або аморфну будову. В ідеальній кристалічній речовині атоми розташовані за геометричне правильною схемою і на певній відстані один від одного, в аморфному ж (склі, каніфолі) атоми розташовані безладно.

У всіх металів і їх сплавів будова кристалічна. Кристалічні зерна невизначеної форми не схожі на типові кристали — многогранники, тому їх називають кристалітами, зернами або гранулами. Проте будова кристалів настільки ж закономірна, як і в розвинутих кристалів.

Види кристалічних решіток. При затвердінні атоми металів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Похожие работы