Структура инстинктивного поведения

Структура інстинктивної поведінки

Ще на початку XX ст. американський дослідник У. Крег ("Потяги і антипатії як складові інстинкту", 1918) показав, що будь-яка інстинктивна дія складається з окремих фаз. Крег виділив дві фази, які дістали назви: пошукова (підготовча) фаза, або аппетентна поведінка, і завершуюча фаза (завершуючий акт).

Крег показав, що в природних умовах тварини шукають ті ключові стимули або їх комбінації (пускові ситуації), які потрібні для здійснення певної інстинктивної реакції. Наприклад, тварини шукають їжу, особини іншої підлоги в період розмноження, місця для гніздування і т. д. Крег назвав ці пошукові форми поведінки аппетентними, а стан тварини у цей момент - аппетенцією. Сприймана на пошуковій фазі поведінка проміжні подразники не є для тварини метою, вони потрібні лише для того, щоб привести до сприйняття ключових стимулів завершуючої поведінки. Завершуюча фаза інстинктивної поведінки є само споживанням твариною необхідних йому елементів середовища, саме ця фаза і є безпосередньо інстинктивною поведінкою.

Завершуюча фаза спадково визначена, видотипова, в ній полягає біологічний сенс усієї інстинктивної дії. Ця фаза поведінки складається з невеликої кількості рухів, що завжди виконуються в чіткій послідовності. Вона стереотипна, визначається будовою тіла тварини. На цій фазі можливі лише незначні індивідуальні варіації поведінка, яка визначається генетично. Придбані компоненти поведінки практично не грають ролі в завершуючому акті, а найчастіше і зовсім відсутні. К. Лоренц назвав завершуючі акти поведінкових реакцій ендогенними рухами, вони видотипові, спадкові і не вимагають спеціального навчання.

На відміну від завершуючого акту пошукова фаза мінливіша і адаптивна по відношенню до умов, хоча також є типовою для виду

У ній переплітаються природжені і придбані форми поведінки, індивідуальний досвід тварини. Для пошукової поведінки характерна орієнтовно-дослідницька діяльність тварини. Саме за рахунок змін аппетентного поведінки інстинктивні реакції можуть бути пластичними. Підготовча фаза завжди ділиться на декілька етапів. Її закінчення настає, коли тварина досягне ситуації, в якій може здійснитися наступна ланка цього ланцюга реакцій. Наприклад, вибір самцем гніздової території іноді вимагає тільки повернення на стару, торішню територію, а часом може зажадати тривалих пошуків і навіть боротьби з іншими самцями. За уявленням К. Лоренца, пошукову фазу поведінкового акту слід відносити до цілеспрямованої поведінки. На цій стадії здійснюються різні дії, але усі вони підпорядковані певній меті. Пошукова фаза дуже важлива і є для тварини такою ж первинною життєвою необхідністю, як і споживання на завершуючій фазі. Саме аппетентна поведінка є засобом індивідуального пристосування тварин до довкілля, що міняється. До цієї фази поведінкового акту відносяться прояви елементарної розсудливої діяльності тварин. Для досягнення певної кінцевої мети тварина вибирає який-небудь шлях, при цьому воно оперує поняттями і законами, які зв'язують предмети і явища зовнішнього світу.

Концепцію про дві фази інстинктивної поведінки Крег побудував на даних, отриманих в результаті вивчення харчової поведінки тварин. Хижак, що переживає відчуття голоду, починає шукати здобич. Проте спочатку він не має відомостей про її місцезнаходження і тому його пошукова діяльність доки ненаправлена. Незабаром хижак бачить потенційну жертву, від якої виходить перший ключовий стимул, наприклад розмір і деталі забарвлення, і його пошукова поведінка переходить на наступну стадію, яка вже має певний напрям. Хижак починає

1 2 3 4 5 6