Сублимация и бисоциация в творчестве

призму перемикання із задоволення сексуальної енергії на інші форми. Сублімація розуміється як перемикання енергії будь-яких психічних потягів на інші цілі із|із| заміною форми їх задоволення на конструктивнішу, що дозволяє зняти напругу|напруження|, отримати|одержувати| розрядку. Необхідно відрізняти сублімацію від інших подібних нею форм психологічного захисту|. Сам З. Фрейд виділяв один з таких захисних механізмів: гальмування перед метою|ціллю|. З. Фрейд писав, що соціальні потяги відносяться до таких імпульсивних потягів, які не вважаються|лічать| сублімованими, хоча вони і близькі до цього. Вони зберегли свої безпосередні сексуальні цілі, хоча досягти заважає|мішає| внутрішній опір; вони задовольняються наближенням до задоволення і тому сприяють встановленню особливо міцних і постійних зв'язків між людьми. Так формуються стосунки між батьками і дітьми, дружні відчуття|почуття|, емоційні|емоціональні| зв'язки в браку|шлюбі| і ін.

 

Теорія бісоціації у психологи творчості.  

Книга англійського новеліста, драматурга, вченого Артура Кестлери "Творчий акт", видана в Лондоні вперше в 1964 p. , дістала високу оцінку світової наукової громадськості, її визнано класичною за вкладом в науку про творчі здібності людини, їй надають великого практичного значення для виховання творчої індивідуальності. Цю книгу у великій мірі документова­но історією наукових відкриттів і аналізом художніх творів. Якщо врахува­ти, що Кестлер не лише виявляє здібності до творчості у людини, а й зна­ходить її багатоманітні прояви у тварин, включаючи найпростіші ін­стинктивні форми поведінки, а також бачить своєрідні форми творчості у морфогенезі, нейрогенезі і т. д. , то цілком очевидно, що перед нами серйозна спроба створення енциклопедії творчого процесу.

У першій частині книги пропонується теорія творчого акту, що інтерпретує свідомі й несвідомі процеси, характерні для наукового відкриття, художнього твору і комічного натхнення. Автор прагне довести, що всі види творчої активності мають у своїй основі загальний принцип

Мета другої частини книги — показати, що певні основні принципи творчої оригінальності властиві всьому органічному світові — від заплідненого яй­ця до зрілого мозку творчої індивідуальності.

Логічна основа таких творчих процесів, як діяльність гумориста, наукове відкриття, художня творчість, єдина. Вона полягає у відкритті прихованих схожостей. Проте "емоціональний клімат" різний в усіх трьох випадках. Науковий факт емоційно нейтральний. Комічному та поетичному образам властиві емоції різного роду. Автор прагне показати, що творча активність є тривалентною, тобто вона може входити у сферу гумору, наукового відкриття або мистецтва. Не існує високого вододілу між наукою та мистец­твом. Універсальна людина Відродження належала їм обом. Крім того, пси­хологічні переходи між науковим відкриттям і винаходом комічного твердо не визначено. Механізм створення гумористичної ситуації властивий усім видам творчої активності.

Кестлер указує на два шляхи запобігання рутини мислення та поведінки. Перший — це занурення в уявний або мрійливий стан, в якому раціональне мислення припинено. Другий — це втеча від нудьги, застою, інтелектуальних утруднень та емоційних фрустрацій, але втеча у про­тилежному напрямку. Про неї свідчить спонтанний спалах інсайту (ося­яння), який показує добре відому ситуацію в новому світлі і дає нову відповідь на неї. Бісоціативний акт пов'язує раніше відокремлені матриці досвіду і робить зрозумілим те, що треба усвідомити, оживити відразу в кількох планах. Перший шлях втечі є регресією більш примітивних рівнів відображення дійсності, наприклад у характері марень; другий — піднесенням до нових, більш розвинених рівнів відображення. Будучи зовні протилежними, ці два напрямки виявляються внутрішньо пов'язаними.

Якщо дві незалежні матриці сприймання або мислення взаємодіють одна з одною,

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы