Сублимация и бисоциация в творчестве

результат, як вважає Кестлер, є або колізією, що завершується сміхом, або їх злиттям у новому інтелектуальному синтезі, або їх зіставленням в естетичному досвіді.

Аналізуючи логіку гумору, його емоційну динаміку, Кестлер висуває та­ку тезу: раптова бісоціація двох звичайно непорівнюваних матриць за­вершується переводом думки від одного асоціативного контексту до іншого. Емоційний заряд розповіді не може бути перенесений, тому що має велику інерцію та опір. Відкинута розумом, напруга емоцій знаходить собі вихід у сміху. Комічна техніка має три головних критерії: оригінальність, ви­разність та економію. Ці критерії виконують найважливішу роль у техніці наукового мислення та художньої творчості.

Те, що вирізняє гумор, відкриття та художню діяльність, пов'язується насамперед з емоціями, їхньою своєрідною участю в цих трьох бісоціативних процесах. Відкриття емоційно нейтральне, але це не означає, що в ньому зовсім немає емоцій. Це було б рівнозначно апатії. У відкритті тонко збалансовано і сублімовано суміш мотивацій, в якій самоствердження підпорядковано пізнавальній меті. Разом з тим у відкриттях розумові тон­кощі про таємниці природи мають піддаватися суворій об'єктивній пе­ревірці. Є дві форми прояву емоцій у момент відкриття, що відображає по­лярність мотивацій. Перша — "еврика!" — свідчить про вибух напруги. У другій формі відбувається повільний поступовий катарсис емоцій, що само-розгортаються, — спокійне, споглядальне захоплення відкритою істиною, тісно пов'язаною з художнім досвідом краси.

Творчий акт гумориста полягає у злитті двох звичайно нс-порівнювальних матриць. Наукове відкриття може бути описане в таких же термінах — як безперервне взаємопроникнення (злиття) матриць думки, які раніше не виступали в порівнянні.

Відкриття полягає в установленні аналогій, яких ніхто перед тим не бачив. Соломон відкрив аналогію між шиєю Суламіфі та слоновим бив­нем. Шимпанзе Султан у дослідах В. Келери відкрив, що гілку дерева можна вмістити в інший функціональний контекст

Кестлер встановлює загальний план відкриття для тварин і людини, проводячи паралель між відкриттями Султана і Архімеда.

Акт відкриття має деструктивний і конструктивний аспекти. Відкриття має зруйнувати затверділі схеми розумової організації, щоб до­сягти нового синтезу.

Даючи детальний аналіз ряду відкриттів в науці, Кестлер бере участь в обговоренні проблеми про роль несвідомого компоненту в процесі цих відкриттів. Він зазначає, що тимчасове усунення свідомого контролю звільнює розум від певного примусу, необхідного для досягнення дис­циплінованої рутини думки, але такого, що є перешкодою для творчого стрибка. В той же час інші типи діяльності на більш примітивних рівнях розумової організації набувають значної активності. Перша частини цієї тези вказує на дію відмови, друга — на акт сприяння. Доцільно нагадати про подвійний аспект евристичної дії — деструктивно-конструктивний ха­рактер усіх великих революцій в історії думки.

Особливості підсвідомої роботи, відображені у сновидіннях, по­легшують бісоціативний зв'язок. Пояснюючи це, автор розкриває в психо­аналітичному дусі такі його механізми, як конкретизацію та символізацію. Карикатура використовує ту ж психологічну техніку синтезу, яку викори­став Кекуле у своєму відкритті. Гутенберг скомбінував техніку винного пресу для створення друкарських відбитків. Кеплер "оженив" фізику та ас­трономію. Дарвін пов'язав біологічну еволюцію і "боротьбу за існування".

Кестлер малює таку картину виникнення нових творчих синтезів. Вербальне свідоме мислення виступає підпорядкованим у вирішальній фазі творчого акту. Мова стає ширмою між мислителем і реальністю. Ось чому справжнє відкриття виникає там, де кінчається мова. Мова здебільшого пов'язується зі свідомим. Несвідоме функціонує поза мовним процесом. Дослідження Гадамара серед провідних математиків Америки виявило, що практично всі вони

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы