Сублимация и бисоциация в творчестве

сексуальної енергії на інші форми. Сублімація розуміється як перемикання енергії будь-яких психічних потягів на інші цілі із заміною форми їх задоволення на конструктивнішу, що дозволяє зняти напругу, отримати розрядку. Необхідно відрізняти сублімацію від інших подібних нею форм психологічного захисту. Сам З. Фрейд виділяв один з таких захисних механізмів: гальмування перед метою. З. Фрейд писав, що соціальні потяги відносяться до таких імпульсивних потягів, які не вважаються сублімованими, хоча вони і близькі до цього. Вони зберегли свої безпосередні сексуальні цілі, хоча досягти заважає внутрішній опір; вони задовольняються наближенням до задоволення і тому сприяють встановленню особливо міцних і постійних зв'язків між людьми. Так формуються стосунки між батьками і дітьми, дружні відчуття, емоційні зв'язки в браку і ін.

 

Теорія бісоціації у психологи творчості.

Книга англійського новеліста, драматурга, вченого Артура Кестлери "Творчий акт", видана в Лондоні вперше в 1964 p. , дістала високу оцінку світової наукової громадськості, її визнано класичною за вкладом в науку про творчі здібності людини, їй надають великого практичного значення для виховання творчої індивідуальності. Цю книгу у великій мірі документова¬но історією наукових відкриттів і аналізом художніх творів. Якщо врахува¬ти, що Кестлер не лише виявляє здібності до творчості у людини, а й зна¬ходить її багатоманітні прояви у тварин, включаючи найпростіші ін¬стинктивні форми поведінки, а також бачить своєрідні форми творчості у морфогенезі, нейрогенезі і т. д. , то цілком очевидно, що перед нами серйозна спроба створення енциклопедії творчого процесу.

У першій частині книги пропонується теорія творчого акту, що інтерпретує свідомі й несвідомі процеси, характерні для наукового відкриття, художнього твору і комічного натхнення. Автор прагне довести, що всі види творчої активності мають у своїй основі загальний принцип

Мета другої частини книги — показати, що певні основні принципи творчої оригінальності властиві всьому органічному світові — від заплідненого яй¬ця до зрілого мозку творчої індивідуальності.

Логічна основа таких творчих процесів, як діяльність гумориста, наукове відкриття, художня творчість, єдина. Вона полягає у відкритті прихованих схожостей. Проте "емоціональний клімат" різний в усіх трьох випадках. Науковий факт емоційно нейтральний. Комічному та поетичному образам властиві емоції різного роду. Автор прагне показати, що творча активність є тривалентною, тобто вона може входити у сферу гумору, наукового відкриття або мистецтва. Не існує високого вододілу між наукою та мистец¬твом. Універсальна людина Відродження належала їм обом. Крім того, пси¬хологічні переходи між науковим відкриттям і винаходом комічного твердо не визначено. Механізм створення гумористичної ситуації властивий усім видам творчої активності.

Кестлер указує на два шляхи запобігання рутини мислення та поведінки. Перший — це занурення в уявний або мрійливий стан, в якому раціональне мислення припинено. Другий — це втеча від нудьги, застою, інтелектуальних утруднень та емоційних фрустрацій, але втеча у про¬тилежному напрямку. Про неї свідчить спонтанний спалах інсайту (ося¬яння), який показує добре відому ситуацію в новому світлі і дає нову відповідь на неї. Бісоціативний акт пов'язує раніше відокремлені матриці досвіду і робить зрозумілим те, що треба усвідомити, оживити відразу в кількох планах. Перший шлях втечі є регресією більш примітивних рівнів відображення дійсності, наприклад у характері марень; другий — піднесенням до нових, більш розвинених рівнів відображення. Будучи зовні протилежними, ці два напрямки виявляються внутрішньо пов'язаними.

Якщо дві незалежні матриці сприймання або мислення взаємодіють одна з одною, результат, як вважає Кестлер,

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы