Сублимация и бисоциация в творчестве

є або колізією, що завершується сміхом, або їх злиттям у новому інтелектуальному синтезі, або їх зіставленням в естетичному досвіді.

Аналізуючи логіку гумору, його емоційну динаміку, Кестлер висуває та¬ку тезу: раптова бісоціація двох звичайно непорівнюваних матриць за¬вершується переводом думки від одного асоціативного контексту до іншого. Емоційний заряд розповіді не може бути перенесений, тому що має велику інерцію та опір. Відкинута розумом, напруга емоцій знаходить собі вихід у сміху. Комічна техніка має три головних критерії: оригінальність, ви¬разність та економію. Ці критерії виконують найважливішу роль у техніці наукового мислення та художньої творчості.

Те, що вирізняє гумор, відкриття та художню діяльність, пов'язується насамперед з емоціями, їхньою своєрідною участю в цих трьох бісоціативних процесах. Відкриття емоційно нейтральне, але це не означає, що в ньому зовсім немає емоцій. Це було б рівнозначно апатії. У відкритті тонко збалансовано і сублімовано суміш мотивацій, в якій самоствердження підпорядковано пізнавальній меті. Разом з тим у відкриттях розумові тон¬кощі про таємниці природи мають піддаватися суворій об'єктивній пе¬ревірці. Є дві форми прояву емоцій у момент відкриття, що відображає по¬лярність мотивацій. Перша — "еврика!" — свідчить про вибух напруги. У другій формі відбувається повільний поступовий катарсис емоцій, що само-розгортаються, — спокійне, споглядальне захоплення відкритою істиною, тісно пов'язаною з художнім досвідом краси.

Творчий акт гумориста полягає у злитті двох звичайно нс-порівнювальних матриць. Наукове відкриття може бути описане в таких же термінах — як безперервне взаємопроникнення (злиття) матриць думки, які раніше не виступали в порівнянні.

Відкриття полягає в установленні аналогій, яких ніхто перед тим не бачив. Соломон відкрив аналогію між шиєю Суламіфі та слоновим бив¬нем. Шимпанзе Султан у дослідах В. Келери відкрив, що гілку дерева можна вмістити в інший функціональний контекст

Кестлер встановлює загальний план відкриття для тварин і людини, проводячи паралель між відкриттями Султана і Архімеда.

Акт відкриття має деструктивний і конструктивний аспекти. Відкриття має зруйнувати затверділі схеми розумової організації, щоб до¬сягти нового синтезу.

Даючи детальний аналіз ряду відкриттів в науці, Кестлер бере участь в обговоренні проблеми про роль несвідомого компоненту в процесі цих відкриттів. Він зазначає, що тимчасове усунення свідомого контролю звільнює розум від певного примусу, необхідного для досягнення дис¬циплінованої рутини думки, але такого, що є перешкодою для творчого стрибка. В той же час інші типи діяльності на більш примітивних рівнях розумової організації набувають значної активності. Перша частини цієї тези вказує на дію відмови, друга — на акт сприяння. Доцільно нагадати про подвійний аспект евристичної дії — деструктивно-конструктивний ха¬рактер усіх великих революцій в історії думки.

Особливості підсвідомої роботи, відображені у сновидіннях, по¬легшують бісоціативний зв'язок. Пояснюючи це, автор розкриває в психо¬аналітичному дусі такі його механізми, як конкретизацію та символізацію. Карикатура використовує ту ж психологічну техніку синтезу, яку викори¬став Кекуле у своєму відкритті. Гутенберг скомбінував техніку винного пресу для створення друкарських відбитків. Кеплер "оженив" фізику та ас¬трономію. Дарвін пов'язав біологічну еволюцію і "боротьбу за існування".

Кестлер малює таку картину виникнення нових творчих синтезів. Вербальне свідоме мислення виступає підпорядкованим у вирішальній фазі творчого акту. Мова стає ширмою між мислителем і реальністю. Ось чому справжнє відкриття виникає там, де кінчається мова. Мова здебільшого пов'язується зі свідомим. Несвідоме функціонує поза мовним процесом. Дослідження Гадамара серед провідних математиків Америки виявило, що практично всі вони уникають використання в розумі

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы