Сублимация и бисоциация в творчестве

до тих форм психіки (зокрема, період вільної дитячої фантазії, стан марення у зрілої людини тощо), коли творчі синтези виявляються найбільш можливи¬ми. Ці два моменти, що характеризують принцип і умови творчості, дуже важливі для її розуміння. Хоч вони вже були предметом уваги до появи праці Кестлера, проте останній розгорнув їх до рамок капітального дослідження. І все ж воно залишає нас без відповіді на основні питання творчості: чому відбувається цей синтез? що детермінує його спрямування? На ці питання можна відповісти лише в тому разі, коли до розкриття "формального" механізму творчості органічно приєднати змістову сторону духовного розвитку як усього людства в його історії, так і окремої людської індивідуальності.

Література.

 

1.        Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.

2.        Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.

3.        Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.

4.        Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.

5.        Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.

6.        Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.

7.        Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.

8.        Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.

9.        Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.

10.      Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.

11.      Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.

12.      Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.

13.      Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.

 

 

 

 

 

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы