Сущность философии марксизма

  Сутність філософії марксизму

 План

 

  1. СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ, ТЕОРЕТИЧНІ ТА НАУКОВО-ПРИРОДНИЧІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ МАРКСИСТСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ.
  2. ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ ЯК ЄДНІСТЬ МАТЕРІАЛІСТИЧНОГО РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ І МАТЕРІАЛІСТИЧНОЇ ДІАЛЕКТИКИ.
  3. ПРОБЛЕМА ВІДЧУЖЕННЯ І ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ В ФІЛОСОФІЇ МАРКСИЗМУ.

 1. Соціально-історичні, теоретичні та науково-природничі передумови виникнення марксистської філософії

 Марксистська філософія сформувалась на багатому ґрунті попередніх філософських систем. Як це нерідко буває в історії, з одного боку, її поява була обумовлена попередніми вченнями, а з другого — стала їх діалектичним запереченням.  

Марксистська філософія, і в цьому одна з її специфічних рис, виникла як складова більш широкого вчення — марксизму. До його складу, крім філософського вчення, входить також теорія економічного розвитку суспільства — політична економія і теорія соціально-політичного розвитку -— "науковий комунізм".

Ці три складові нового світобачення внутрішньо взаємопов'язані, доповнюють одна одну і зрозуміти філософське вчення марксизму можна лише в контексті їх взаємозв'язку і взаємодії.  

Марксизм — одна з небагатьох спроб в історії людства дати цілісне розуміння об'єктивного світу та місця і ролі людини в ньому, показати взаємозв'язок матеріального і духовного світів, об'єктивного і суб'єктивного, природи і суспільства, розкрити найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та людського мислення. Причому, — це спроба пояснити і змінити світ на практиці відповідно до сформульованих цілей та ідеалів водночас.   Батьківщина марксизму — Німеччина.

Його творці — Карл Маркс (Ш8-1883 pp. ) і Фрідріх Енгельс (1820  — 1895 pp. ); час створення — 40-і роки XIX ст.   Виникнення марксизму було детерміновано конкретними соціально-економічними і політичними передумовами.

В кінці XVIII ст. в Англії, на той час економічно найрозвиненішій країні Європи, повчався промисловий переворот, який у XIX ст. охопив інші європейські держави

Зростав обсяг промислового виробництва, будувались нові фабрики, збільшувалась чисельність найманих робітників. На зміну феодалізму широким фронтом ішов капіталізм. Формувались нові класи — буржуазія і пролетаріат. Дедалі сильнішою ставала експлуатація найманої праці з боку буржуазії, глибшала безодня між багатством і бідністю. В середовищі робітничого класу зростає незадоволення станом справ. Поступово воно переростає у страйки, організовані виступи проти існуючого економічного та політичного ладу. Деякі з них набувають великого резонансу. Серед них — повстання ткачів у м. Ліоні (Франція) в 1831 p. і 1834 p. , сілезьких ткачів (Німеччина) у 1844 p. , революційний рух англійських робітників за демократизацію державного устрою (чартизм) у 1830—1840 pp.  

Соціальні конфлікти та потрясіння цього періоду, закономірно, викликали у свідомості робітників та прогресивної інтелігенції багато соціально-філософських запитань: чи може бути суспільство справедливим, без експлуатації людини людиною, і як цього досягти; які  104   перспективи розвитку суспільства і що є його метою; як можна використати знання про навколишню дійсність на користь усім людям;  чому спроби реалізувати на практиці ідеали Свободи, Щастя, Рівності, Братерства, Краси закінчуються крахом та ін. Марксизм в цілому і його філософія зокрема виникає у вигляді системи ідей, принципів, теорій, яка прагне дати відповіді на ці запитання.  

Велику роль у формуванні марксистського філософського бачення світу відіграв бурхливий розвиток природознавства. Особливе місце тут належить трьом великим науковим відкриттям першої половини XIX ст. , які дали можливість зробити ряд нових, принципово важливих філософських висновків, сприяли утвердженню діалектичного способу мислення.  

1. На початку 40-х років XIX ст. німецький

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы