Сущность и роль исследований в системе связей с общественностью

вид професійної діяльності, пов’язаної з управлінням суспільною думкою, виник наприкінці ХІХ—на початку ХХ століття[2].

У сучасній вітчизняній енциклопедичній та науковій літературі склалося відносно усталене визначення дослідження як системи некомерційних зв’язків з громадськими організаціями, впливу на громадську думку з використанням засобів масової інформації з метою завоювання провідного становища в інфор­маційному просторі і формування світогляду (позицій) насе­лення щодо політичних, соціально-економічних та інших явищ.

На відміну від західних країн, у яких сформувалися сталі інститути громадянського суспільства і силами державних органів влади та громадськості забезпечується дотримання «правил гри» завдяки наявності та імплементації певного професіонального кодексу честі PR, в Україні все ще триває становлення національ­ної системи PR. І якщо в системі бізнесу, торгівлі в нашій країні таких правил гри більш-менш дотримуються, то у сфері політики, особливо під час проведення виборчих кампаній, в націо­нальному інформаційному просторі широко застосовуються так звані чорні технології, широкого розмаху набуває маніпуляція PR-засобів свідомістю та громадською думкою.

Розглянемо, як, власне, відбувається підміна функції інформування функцією маніпулювання. Відомо, що кожен інформаційний канал зорієнтований на своїх читачів, глядачів, слухачів. Відповідно засіб масової інформації (ЗМІ) відбирає новини, які будуть цікавими для його аудиторії. Навіть якщо канал комунікації буде суто інформативним і подаватиме новини за англосаксонською системою news not views — новини без коментарів і висновків, він, незалежно від його бажання, формуватиме так званий порядок денний. Тож найпростіша маніпулятивна техніка полягає у самій добірці інформації та її ранжируванні при висвітленні останніх подій. Таким чином формується пакет новин, який обговорюватиметься споживачем. До того ж, розповідаючи про ту чи іншу подію, засіб масової інформації психологічно завищує її значущість (уже самим фактом повідомлення)

Ця техніка дає можливість другорядні події зробити важливими, а справді важливі заховати в інформаційній периферії.

Через формування порядку денного ЗМІ, за його бажання, може замовчати подію, відвернути увагу своєї аудиторії від однієї інформації і замінити її іншою (наприклад, під час «касетного скандалу» деякі ЗМІ замість того, щоб висвітлювати справу Г.  Гонгадзе, «перетягли» увагу на проблеми свободи слова в Україні).

Таким чином, через формування порядку денного створюється можливість реалізації такої маніпулятивної техніки, як зміщення акцентів.

До арсеналу маніпулятивних PR-технологій входить також такий інструментарій, як:

  • випробувальна куля;
  • позиціювання;
  • емоціоналізація;
  • вербалізація;
  • деталізація;
  • метафоризація;
  • презентизм;
  • символізація;
  • використання міфологем;
  • приєднання до майбутнього;
  • розтягненість у часі;
  • зміна масштабів;
  • моделювання довіри тощо.

Наведена вище класифікація певною мірою є умовною, оскіль­ки межі окремих прийомів також досить умовні, до того ж зазви­чай у «чистому» вигляді вони не використовуються.

Усі зазначені вище маніпулятивні техніки та прийоми активно застосовуються під час інформаційних війн, за якими ми щодня можемо спостерігати. Оскільки об’єктом прицілу останніх є людська свідомість, розглянемо, як PR-інструментарій на неї впливає.

ЗМІ досить часто використовуються як полігон для перевірки реакції громадськості на ті чи інші нововведення влади. Для цього вони отримують випробувальну кулю у вигляді необхідної інформації. Потім відстежується (чи організовується) активне її обговорення. У разі коли громадськість не бажає прийняти цю ідею, влада легко

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные