Сущность правового регулирования информатизации

Сутність правового регулювання інформатизації

Використання досягнень науки і техніки у сфері інформатизації, зокрема в системі органів державного управління, створює ряд проблем у правовому аспекті, які потребують наукового дослідження та практичного розв'язання. Щодо цього слід зазначити, що правовий аспект визначений складовою інформатизації.

Актуальність правового аспекту визначається тим, що всі суспільні процеси — соціально-економічні, соціально-психологічні, інформаційні, технологічні та інші, які виникають у зв'язку з інформатизацією, потребують правового регулювання. Вони з'являються, розвиваються, удосконалюються і відмирають чи ліквідовуються у правовому середовищі (правовому полі) на його базі. При цьому виникає потреба урегулювання суспільних відносин з урахуванням необхідності визначення правил поведінки людей, співвідношення їхніх потреб та інтересів із потребами та інтересами окремих соціальних корпорацій, суспільства, держави, міжнародного співтовариства. У зв'язку з цим з'явилася така категорія, як "правове забезпечення інформатизації".

Правове забезпечення інформатизації — це діяльність відповідних суб'єктів суспільних відносин щодо формування комплексу юридичних норм, правил поведінки, прав і обов'язків учасників у сфері інформатизації.

Зазначимо, що право, як регулятор суспільних відносин, може бути охарактеризоване з різних підходів. Категорію "право", з погляду управління, можна розглядати у кількох аспектах: як інституційний нормативний регулятор, як соціологічне явище, як соціальну цінність, як управлінський засіб тощо.

Проте треба пам'ятати, що право в соціологічному аспекті понад усе є регулятором поведінки людей

Тобто, виходячи з положень теорії гри, право визначає роль кожного учасника як конкретної соціальної складової: людини, групи людей (корпорації), суспільства, держави, міжнародного співтовариства та інших соціальних утворень, які виникають на їхній базі. Практична сутність права полягає в тому, що воно є мірою юридично дозволеної поведінки людей у конкретних соціальних утвореннях.

На законодавчому рівні, поряд із Конституцією України та відповідними провідними галузевими кодексами (Цивільним, Цивільно-процесуальним, Кримінальним, Кримінально-процесуальним, Кодексом законів про працю, Кодексом про адміністративні правопорушення) України прийняті і приймаються Верховною Радою кодекси щодо інших галузей законодавства, а також спеціальні закони щодо регулювання суспільних відносин в окремих галузях.

Спеціальні закони є реакцією держави щодо необхідності урегулювання та управління нею окремими новими сферами суспільної діяльності. Це знайшло відображення і в регулюванні такої сфери державного управління, як суспільні інформаційні відносини при інформатизації.

До найважливіших проблем правового регулювання інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в умовах інформатизації належить захист конституційного ладу як основи реалізації інтересів особи, суспільства, держави від будь-яких посягань, в тому числі й у сфері інформаційної безпеки.

Щодо загальноорганізаційного значення права — такий його аспект постійно зростає і зростатиме, як засіб забезпечення інформатизації.

Ефективність інформатизації зумовлюється рівнем різнобічного розвитку виробничих сил, зрілістю суспільних відносин, налагодженням господарського механізму, що є критеріями визначення рівня інформаційної цивілізації тієї чи іншої країни. У комплексі це повинно складати зміст напряму стратегічного курсу держави на перспективу і не може бути здійсненим без досконалого, науково обґрунтованого механізму правового регулювання.

На рівні правової доктрини, на конституційних засадах у нашій країні визначено: регламентація правових відносин здійснюється вищим законодавчим органом державної влади у формі законів Верховною Радою України.

На основі законодавства та для його реалізації приймаються підза-конні нормативні акти Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, комітетами, іншими органами центральної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування (в Автономній Республіці Крим, областях,

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные