Суть, признаки и структура банковской инвестиционной деятельности

Суть, ознаки та структура банківської інвестиційної діяльності

Поняття "банківська діяльність" належить до фундаментальних у фі­нансово-економічній науці. Проте на теперішній час у вітчизняній економіч­ній літературі та нормативних актах немає чіткості у визначенні понять "бан­ківська діяльність", "банківські операції", "банківські послуги", "банківські продукти" [1-3]. Тому завдання статті полягає в уточненні зазначених понять, і, як їх складової - з'ясуванні структури та ознак банківської інвестиційної ді­яльності.

У Законі України "Про банки і банківську діяльність" зазначено: "Бан­ківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридич­них осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб" [1]. Проте такого поняття немає в "Енциклопедії банківсь­кої справи України" [2].

У визначеному колі діяльності сучасного банку чільне місце посідає його кредитна та інвестиційна діяльність. В "Енциклопедії банківської спра­ви України" зазначено, що "українські банки переважно універсальні і поєднують кредитно-інвестиційну діяльність з наданням клієнтам зростаючо­го спектра банківських послуг" [2, с. 73]. В Україні обсяги банківських креди­тів у 1999 р. становили 55 % від загальних активів, а обсяги банківських ін­вестицій- 8 % [2, с. 72]. Водночас частка за кредит становила 70 % від усіх доходів банківської системи, а частка доходів від інвестицій - 10 % [2, с. 214].

A

M. Мороз в "Енциклопедії" пише, що "банківські операції - сукуп­ність різних видів і напрямів діяльності банку у сфері фінансово-кредитних відносин з метою одержання прибутку: залучення грошових коштів і їх роз­міщення; здійснення кредитування і розрахунків; емісійна діяльність; купівля і продаж цінних паперів та валютних цінностей; касове обслуговування юри­дичних і фізичних осіб; зберігання, торгівля та продаж банківських металів, дорогоцінних каменів та інших коштовностей; формування та розміщення зо­лотовалютних резервів; касове виконання державного бюджету та обслугову­вання державного боргу і видача гарантій, поручительств та надання інших фінансових послуг" [2, с. 71].

Істотним з точки зору нашого дослідження є те, що банківські опера­ції можуть виступати як критерій класифікації банків на:

• універсальні, що виконують широкий спектр операцій і надають різноманітні послуги клієнтам;

• спеціалізовані, що обслуговують певну категорію клієнтів (клієнтська спеці­алізація);

• спеціалізовані, що обслуговують юридичних і фізичних осіб переважно од­нієї певної галузі (галузева спеціалізація);

• спеціалізовані, що надають більшості своїх клієнтів обмежену кількість пос­луг (функціональна спеціалізація).

За функціональною спеціалізацією банки можна поділити на: інвести­ційні, ощадні, іпотечні, облікові, депозитні. В Україні ілюстрацією банку з функціональною спеціалізацією є Державний ощадний банк України, в пасиві якого близько 90 % - це кошти фізичних осіб, а основна спеціалізація актив­них операцій - споживче кредитування [З, С. 7]. Водночас в Україні до банків, які здійснюють інвестиційне кредитування, належить зокрема Укрінбанк.

С. М. Савлук визначає банківські послуги як "певний набір дій банківсь­кої установи, які здійснюються на замовлення та в інтересах клієнта у сфері грошово-кредитних відносин без залучення додаткових резервів" [2, С. 72].

Т. П. Остапишин стверджує, що як "банківські послуги" розуміють такі види банківської діяльності, що супроводжують основні (базові) банківські опе­рації, спрямовані на залучення юридичних і фізичних

1 2 3 4 5 6 7