Сущность системы и участники электронной коммерции

План

1. Поняття та учасники електронної комерції 

2. Класифікація систем електронної комерції 

3. Платежі через Інтернет.  

Література.  


1. Поняття та учасники електронної комерції

Термін «електронна комерція» (ЕК) виник наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років, практично відразу після появи ЕОМ. Найчастіше він позначає придбання чи продаж товару за допомогою електронних носіїв або через комп’ютерну мережу, зокрема Інтернет. Але сьогодні визначення дещо змінилось. Електронна комерція — це будь-яка форма бізнес-процесу, будь-який вид операцій, під час виконання яких взаємодія між суб’єктами відбувається електронним способом замість фізичного обміну або безпосереднього фізичного контакту. Крім продажу товарів, таке визначення охоплює маркетинг, фінансовий аналіз, інвестиційну діяльність, банківські послуги, страхування, консалтинг, представницькі функції, пошук співробітників, підтримку партнер­ських стосунків тощо. Для того щоб відбити таке розуміння, поряд з терміном ЕК використовується термін електронний бізнес (e-business). Основними учасниками системи ЕК є покупець (клієнт), підприємство торгівлі (торговець, продавець), банк, процесинговий центр, оператор, центр сертифікації. Спільним для всіх учасників системи ЕК є підімкнення до мережі, яка пов’язує їх між собою.

Ролі перших трьох учасників у системі очевидні. Покупець «входить» до електронного магазину за допомогою стандартного Web-броузера, переглядає перелік представлених товарів (варіант здійснення операції залежить від пропонованого способу навігації) і вибирає ті, які він бажає купити, — формує «кошик». Після цього йому надається форма замовлення зі списком обраних товарів, їх цінами та підсумковою вартістю

У деяких магазинах можливе інтерактивне обговорення та узгодження цін. Заповнена форма замовлення надсилається торговцю. Торговець, у свою чергу, зв’язується з банком клієнта, який має засвідчити платоспроможність покупця. Після одержання відповідного підтвердження торговець підтверджує замовлення, передає товар (або надає послуги) і одержує платіж.

Як і створення звичайного магазину, розробка його електрон­ного варіанта є складним завданням, для виконання якого може залучатись стороння організація, яка здійснює функції оператора:

  • надає торговцю програмні засоби для введення, модифікації та адміністрування інформації про товари і послуги, а також статус та обсяги замовлень;
  • приймає від торговця дані, які становлять вміст електронних каталогів;
  • цілодобово підтримує діяльність електронного магазину і надає торгові, платіжні, криптографічні та адміністративні послуги;
  • забезпечує безпечний зв’язок між покупцем, фінансовою установою та торговцем під час здійснення покупки та її оплати.

Процесинговий центр — спеціалізований інформаційно-обчислювальний центр, який виконує функції збирання, оброблення, зберігання та передавання інформації між учасниками платіжної системи. Оплата товарів у системі ЕК, як і в разі використання пластикової картки у звичайному магазині, може здійснюватись із залученням банків. Кількість фінансових установ, що залучаються у процесі виконання платіжних операцій, та їхній склад залежать від організації платіжної системи, фінансових інструментів, що використовуються (більш докладний опис див. у п. 4. 3. 3), та від осіб покупця і торговця (наприклад, вони можуть бути клієнтами одного банку). Уведення до системи ЕК такого учасника, як центр сертифікації, пов’язано з нагальною необхідністю забезпечення захисту інформації, що передається між усіма учасниками. Адекватний захист можна організувати застосуванням криптографічних засобів (див. підрозд. 3. 4). Одним із завдань організації системи криптографічного захисту є забезпечення правильної

1 2 3 4 5 6

Похожие работы