Театры Галичины

Огоновського, Корнила Устияновича, Павла Барвінського), побутову (Марка Кропивницького, Михайла Старицького, І. Карпенка-Карого, П. Мирного, Я. Кухаренка) і міщанську (Г. Цеглинського) драму, оперу (Миколи Лисенка, Семена Гулака-Артемовського, П. Бажанського), західно-європейську драматургію (В. Сарду, Е. Скріба, Ж. Оне, А. Коцебу, К. Ґуцков, Ф. Шіллер, Г. Клейст, К. Ґольдоні) та оперету (Р. Планкет, К. Лекок, К. Міллекер, Ж. Оффенбах, Й. Штрауса та ін. ).

Після деякого занепаду по смерті Івана Гриневецького рівень театру знову піднісся за директора Йосипа Стадника (1906 — 1913), Романа Сірецького і С. Чорненького (1913 — 14), головно через поширення західно-європейського оперного репертуару й європейської драми. Під час війни, зокрема і в 1915 — 1920-их pp. , актори театру виступали в різних трупах: «Тернопільські Театральні Вечори» (Лесь Курбас), «Стрілецький Театр», «Чернівецький Театр» і «Театр ЗО УНР» (Катерина Рубчакова), «Театр Начальної Команди УГА» (Іван Рубчак), «Український Людовий Театр» (Василь Коссак), «Український Незалежний Театр» (Г. Ничка, Й. Стадник), «Український Новий Львівський Театр» (А. Бучма) і, нарешті, знову в У. Б. Т. О. Загарова — Й. Стадника, субвенціонованому Бр. Овчарським.

У липні 1924 Товариство Української Бесіди за браком фінансової бази відмовилося від дальшої опіки над театром.

Протягом 60 років У. Б. Т. ставив водевілі, мелодрами, оперети, перекладні п'єси західно-європейських драматургів й українську побутову драму. Найбільшим успіхом користувалися німецькі драматурги (крім уже названих, Г. Зудерман, Ґ. Лессінґ, Ф. Геббель, Ф. Ґрільпарцер, Ґ. Гавптман, М. Гальбе), далі скандінавські (Г. Ібсен, Б. Бєрнсон, А. Стрінберґ), франц. (Е. Ростан, П

Бомарше,Ж. -Б. Мольєр) й англійські (О. Вайлд, Б. Шов, В. Шекспір). Побіч українських опер М. Лисенка, М. Аркаса, Д. Січинського), український глядач в У. Б. Т. вперше познайомився на українській сцені з операми: «Жидівка» (Галеві), «Мадам Баттерфляй» (Пуччіні), «Кармен» (Бізе), «Травіата» (Верді), «Фавст» (Ґуно), «Оповідання Гофмана» (Оффенбаха), «Сицилійське парубоцтво» (Маскані), «Продана наречена» (Сметани), «Галька» (Монюшка) та ін. За той час на сцені У. Б. Т. виступали визначні актори: І. Гриневецький, К. Плошевський, С. Янович, А. Стечинський, В. Юрчак, І. Рубчак, Лесь Курбас, М. Бенцаль, Б. Бучма, В. Блавацький, Т. Бачинська-Лютомська, М. і Т. Романович, І. Біберовичева, А. Осиповичева, С. Стадникова, Ф. Лопатинська, універсальна К. Рубчакова та ін.

У. Б. Т. чимало спричинився до пробудження національної свідомості галицьких українців і здобув собі не тільки тривке місце в історії галицького відродження, але й великою мірою спричинився до постання модерного українського театру на Центральних і Східних Українських Землях (Л. Курбас, Я. Бортник, Ф. і Ф. Лопатинські, М. Крушельницький, Й. Гірняк, Є. Коханенко, С. Паньківський, С. Федорцева, О. Рубчаківна-Юра, А. Бучма й багато ін. ).


1 2 3 4 5 6

Похожие работы