Техники НЛП в политической рекламе

ПЛАН

Неправові засоби впливу на підсвідомість. 2

Правові засоби впливу на підсвідомість. 4

Висновки. Застосування НЛП в українській політичній рекламі 16



Техніки НЛП в політичній рекламі

Неправові засоби впливу на підсвідомість

Ми вже зазначали, що науковим є поділ не на “чорну” чи “білу” політичну рекламу, але на правову та неправову. Нейролінгвістичне програмування володіє прикладами технік обох напрямів. Зокрема, найвідомішим неправовим методом, який заборонено в усіх розвинених демократичних країнах, є так званий ефект 25-го кадру. Точніше, sublimina чи “феномен 25-го кадру”, чи “ефект 36-го кадру”, чи “ефект Берда” – у відеоматеріалах, а також відповідник в аудіо форматі – messude.

Сьогодні питання 25-го кадру є доволі суперечливим. З одного боку, цей досить корисний ефект використовують у навчанні, коли підсвідомість легше всотує інформацію (свідомість “розуміє” лише 24 кадри в секунду, якщо їх буде більше – то інформація сприймається тільки підсвідомістю, що є набагато ефективніше). Водночас, застосовуючи цей феномен, наприклад, в політиці, можна програмувати людські дії, проте сьогоднішні технології (звичайний відеомагнітофон розпізнає покадрову інформацію) дозволяють з легкістю виявляти надуживання цією можливістю (вже згаданий конфлікт на виборах 2000 року в США). Через такий стан речей sublimina посідає двозначний стан серед технік НЛП – забороненими лишаються маніпуляції зі свідомістю, але процеси навчання, лікування, релаксації, що використовують 25-й кадр, сприймаються доволі позитивно.

Зовсім інший стан речей споглядаємо в царині аудіо-пропаганди

Тут існує свій 25-й кадр – messude, який є набагато ефективнішим засобом маніпуляції, і майже непридатним для розпізнавання. Його специфіка полягає в тому, що поряд зі звичайним текстом, наприклад, прочитанням політичного гасла, в ефір пускають звук нижчий або вищий, ніж його може сприймати свідомість. Тут можливі два варіанти. По-перше, цим можна створювати настрій слухачів – так, доведено, що ультразвук не надто низьких частот викликає в людині відчуття паніки, остраху, агресії. Цю властивість можна використовувати в політичній антирекламі, коли бажано створити образ ворога (“вони”), “червоної загрози” (що практикували на виборах в Росії 1996 року і в Україні 1999 року), бажання не голосувати за певного кандидата. По-друге, можна паралельно з одним текстом, нейтральним по суті, транслювати інший, який буде сприйматися підсвідомістю як аксіома, але людина не зможе свідомо його почути. Цим текстом нав’язуються конкретні цінності, поняття, а не просто відчуття остраху чи обережності. Саме так, наприклад, можна створити у виборців впевненість, ніби кандидат в депутати має якийсь стосунок до торгівлі зброєю, наркотиками тощо. Якщо закріпити цю впевненість статтею в регіональній пресі, то зазначений політик вже матиме конкретний, хоча й фактами не доведений, імідж. Схожі технології, за деякими свідченнями, було вдало використано на губернаторських виборах в Єкатеринбурзі, Росії, коли на переможця Росселя працював Олег Матвейчев. Але оскільки тільки спеціальною апаратурою можна виявити маніпуляції на рівні звуку, то часто можна лише здогадуватися про методи пропаганди, які використовують сучасні політичні діячі.

Звук і освітлення взагалі є універсальними засобами створення настрою, але засобами правовими, тому тут ми лише підкреслимо їх значення у творенні теле- чи

1 2 3 4 5 6 7 8 9