Технологии групповой работы

Технології групової роботи

Соцiальна робота з групою - сукупнiсть методiв, якi використовуються з метою надання людинi допомоги через передачу групового досвiду для розвитку її фізичних і духовних сил. Нинi 6—10% соцiальних працiвникiв використовують цей метод як основний. Але оскiльки i сiм’ю можна визначити як “найбiльш впливову групу”, а певну організацію як сукуiпнiсть декiлькох малих груп, то на практицi будь-який соцiальний працiвннк має справу з групою.

Груповi методи в соцiалънiй роботi почали застосовуватися у кiнці ХIХ ст. , коли у захiдних країнах отримали поширення робiтничі будинки, “гуртожитки”, що створювалися релiгiйними та благочинними органiзацiями.

Пiд технологіями групової роботи слiд розумiти спільну дiяльнiсть людей, якi, працюючи в групах по 2-40 чоловiк над певними завданнями і проблемами, самостiйно спрямовують свою дiяльність, вибирають засоби своєї роботи і встановлюють норми взаємодiї.

Найбiльш важливим результатом групової роботи є перетворення внутрiшнього свiту її учасникiв. Основа цих перетворень — переосмислення життевих цiнностей. Сприяння цьому процесовi зi сторони спецiалiста отримало назву аксiкреацiя” — породження, “вирощування” у людини чи групи нових чи переосмислення старих цiнностей.

У процесi аксiкреацii соцiальний працiвник не повинен повнiстю iдентифiкуватися з групою

Його професiйний обов’язок — зберiгати можливiсть контролю над ситуацiєю, якщо вона набуває деструктивної спрямованостi.

Перевага групової роботи над iндивiдуальною — отримання “додаткового продукту” за рахунок досягнення i використання так званого синергетичного ефекту: результат групової роботи переважае просто суму результатiв роботи i окремих членiв, учасники почувають себе комфортно, впевнено, їхня активнiстъ пiдвищуєтъся i, як результат, вiдбувається якiсний стрибок. Синергетичний ефект здiйснюється за рахунок подiлу працi, спецiалiзації, кооперацiї, iнтеграцiї. Стiйкий синергетичний ефект досягається на етапi достатньої зрiлостi групи.

Групова робота використовусться: 1) з виправданою метою, коли справа стосується одного чи декiлькох членiв; 2) для попередження соцiальних дисфункцiй; З) для забезпечення нормального розвитку окремих членiв групи; 4) для утвердження особистостi; 5) з метою навчання i виховання почуття громадянськостi;

6) для здiйсненвя однієї цiлi чи для всiх iнших цiлей одночасоно.

У кiлькiсному складi трупа не повинна нараховувати менше трьох чоловiк — у протилежному випадковi не можуть бути досягнутi розгорнута кооперацiя, спецiалiзацiя, iншi груповi ефекти. Чим менша є група, тим швидше i успiшнiше вона може вирiшити поставленi завдання. У групi, яка нараховує бiльше як сiм чоловiк, виникають проблеми соцiотехнічного характеру, пов’язанi з регулюванням внутрiшньогрупових процесiв; така група менш керована і розпадається на окремi мiкрогрупи, робота уповiльнюється а спiлкування стає бiльш поверховим.

Бажано, щоб група була однорiдною за вiковим складом i рiвнем iнтелекту (який не повинен бути низьким).

До факторiв, що сприяють груповiй роботi, слiд вiднести:

• адекватнiсть складу групи тим завданням, якi вона вирiшує;

• значущiсть завдання для всiх її учасникiв;

• оптимальний склад i чисельнiсть групи;

• гармонiйний розподiл ролей.

До факторiв, що протидiють груповiй роботi, вiдносять:

• незначуiщсть завдання, заради якого створена група;

• досить жорсткi умови iснування;

1 2

Похожие работы