Технологии работы с молодежью

складна психотравмуюча ситуація, яка поглиблює основні соціальні та фізичні потреби людини. Сьогоденні процеси кардинальних змін економічного, суспільно-політичного та культурного життя суспільства торкнулися всіх професійних сфер і кожної людини, зокрема. Нові соціальні умови ставлять перед людиною завдання, до розв'язання яких її не готувала ні система виховання, ні попередній життєвий досвід. Нинішнє суспільство характеризується більшою складністю економічної та соціальної сфер, соціальною нерівністю, меншою можливістю прогнозувань. Загострення суперечності між складеною раніше етичною системою і деякими моральними зв'язками, що їх породжує сучасне суспільство, посилило роль матеріальних стимулів, знизило тенденції вияву взаємодопомоги. Внаслідок цього навіть у молоді, яка не має вад, виникає почуття безсилля, неможливості досягти позитивних змін у власному житті, поняття певної приреченості. Особам зі стійкими психофізичними порушеннями дуже важко, а іноді й неможливо самостійно адаптуватися до таких умов, тим більше досягти вищого ступеня  інтеграції у суспільство.

Відомо, що, самореалізація передбачає активність самого суб'єкта, спрямовану як на зміни самого себе відповідно до поставлених цілей, так і на ситуацію, якщо її умови перешкоджають реалізації планів. Велику роль при цьому відіграють процеси самопізнання власних індивідуальних особливостей, інтересів, нахилів, самооцінювання, тобто співставлення результатів самопізнання з уявленням про необхідний рівень розвитку певних професійних, моральних або інших якостей і властивостей. Крім цього, необхідною умовою самовизначення є дійове ставлення до самого себе як до громадянина, суб'єкта професійної діяльності. Тому необхідно створити  умови для адаптації, самореалізації та інтеграції інваліда у суспільство таким чином, щоб реалізувати всі потреби. Американський соціолог А. Маслоу виділив п'ять видів потреб і розташував їх у східному порядку від нижчих фізичних до вищих, духовних:

  • фізіологічні;
  • потреби безпеки і якості життя;
  • соціальні потреби;
  • потреби престижу;
  • потреби в самореалізації, у творчому самовираженні. [47,с
    8-9]

Отже ми бачимо, що важливу роль в житті людини відіграє творчість і самореалізація. Від того, наскільки повно розкривається творчий потенціал молоді залежить не лише теперішнє соціально-економічне становище суспільства, але й добробут та умови життя наступних поколінь.

Також А. Маслоу вважає, що головною якістю творчості являється її експресивність, або буттєвість, а не її здатність вирішувати проблеми та створювати “продукцію”. А. Маслоу виділив дві стадії творчості – первинну і вторинну. Первинну відрізняє імпровізація та натхнення. Вторинна стадія – це розвиток вихідного натхнення. Якщо імпровізаційну (первинну) стадію творчості характеризує збудження, то стадія матеріального втілення натхнення (вторинна стадія) характеризується інтенсивністю інтересу, який повинен бути досить сильним, щоб людина могла побороти втомленість та можливі негативні емоції (пригніченість або незадоволення своїм творінням). [47,с. 12]

Розвиток творчих здібностей та власне творча діяльність стимулює прагнення молодої людини з функціональними обмеженнями спілкуватися, розширювати міжособистісні стосунки. Це один із способів пом'якшити своє почуття відокремленості від інших і запевнити себе в причетності до життя не тільки своєї соціальної групи, а й суспільства в цілому.

Творче середовище, збагачене животворною атмосферою загальнолюдського соціально-культурного досвіду, здатне сприяти вихованню в людини прагнення до самореалізації, формувати почуття соціальної відповідальності, навички критичного мислення. У такому середовищі формується повага до загальнолюдських матеріальних і духовних цінностей, уміння поважати особистість, здатну адекватно сприймати і творчо збагачувати навколишній світ.

Чисельність інвалідів в Україні з кожним роком зростає,

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы