Технологии работы с молодежью

обмежень, які відокремлюють молоду особу з вадами від інтегрованості в суспільство і стають на шляху до розвитку творчих здібностей та самореалізації. Серед них: наявність бар‘єрів у спілкуванні, проблеми пов’язані з власною сексуальністю, ізольованість від соціального середовища. Сформоване негативне ставлення  у суспільстві по-відношенню до таких осіб ще більше загострює загальну проблематику. [75]

Діти та молодь, які мають функціональні обмеження є надзвичайно вразливою та соціально незахищеною частиною суспільства. Разом із дитиною вразливою є її сім’я. Досить часто батьки відмовляються від таких дітей, залишаючи їх у будинках дитини або віддаючи в інтернати. Здавалося б, що спеціалізовані інтернати повинні допомогти батькам у вихованні дітей з функціональними обмеженнями, проте насправді між батьками й дитиною поступово втрачається зв’язок. З іншого боку, сім’я, що виховує неповносправну дитину вдома, сама стає неповносправною у соціальному значенні цього слова. Батьки змушені постійно доглядати за своєю дитиною, втрачаючи соціальні відносини, які існували до народження дитини, не маючи змоги працювати й приділяти достатньо уваги іншим дітям у сім’ї.

В сім’ях де виховується дитина або молода особа – інвалід, виникає ряд економічних проблем через непрацездатність одного або обох батьків, оскільки потрібен особливий догляд за дитиною, або через розлучення батьків

Така сім’я має низку соціальних проблем, таких як:   несприятливі умови соціального середовища, соціальна незахищеність (низькі пенсії), брак інструкторів, реабілітологів,  тренерів – педагогів. Часто сім’ї не знають куди звертатись по допомогу, хоча на сьогодні існує багато організацій інвалідів, проте через низький рівень матеріального та технічного забезпечення, їх все-рівно не достатньо. [72]

Підлітки та молодь з важкими фізичними вадами або з комплексним ураженням, як правило, лишаються наодинці з батьками, якi, практично,  не мають реабiлiтацiйного та педагогічного досвіду. Ці інваліди позбавлені можливості спілкуватися між собою, брати участь у роботі дитячих та юнацьких громадських організацій та об'єднань.

Тому дуже гостро стоїть питання про включення таких молодих людей у систему громадської комунікації та надання їм допомоги в розкриті творчого та інтелектуального потенціалу. Це питання також можна вирішити через застосування Інтернет-технологій.

Слід зазначити, що особливі потреби і обмежені можливості осіб з функціональними обмеженнями обумовлюють те явище, що перед ними та їхніми сім’ями постає цілий комплекс специфічних проблем навчання, освіти, змістовного дозвілля. За соціологічним дослідженням Українського інституту соціальних досліджень “Соціальна адаптація дітей з функціональними обмеженнями в умовах великого міста” можемо визначити, що суб’єктивні оцінки батьків містять нарікання на недостатній рівень освітньої та виховної роботи в спеціальних закладах, нестачу спеціальних секцій для занять музикою, танцями, доступними видами спорту тощо, нестачу дитячих творчих осередків для неповносправних дітей та молоді. , недостатній обсяг роботи з інтеграції дітей з обмеженнями в колективи дітей зі звичайним здоров’ям. [69]

Розглядаючи систему Інтернет-технологій, як засобів розв’язання проблем інвалідів можна відзначити їх значущість у вирішенні нагальних питань інформаційного забезпечення, а саме з таких проблем, як: недостатність інформації щодо проблеми самодопомоги, недостатня освітленість проблем інвалідів у стратегії розвитку міста, відсутність законодавства щодо допомоги інвалідам, при закупівлі спеціального обладнання, відсутність використання сучасних інформаційних та технологічних засобів при роботі з інвалідами

Всі ці проблеми потребують вирішення і неможливо стверджувати, що деякі не заслуговують

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы