Технология ухода за пациентами

температурою тіла.

Для профілактики тромбемболічних ускладнень необхідна боротьба с зневодненням, активізація пацієнта в ліжку (лікувальна гімнастика з першї доби), раннє відновлення, при показаннях (варикозне розширення вен)-бинтування гомілок еластичним бинтом, введення антикоагулянтів. 3міна положення в постілі, банки, гірчичники, диxaльнi впpaви {нaдувaння гумових мішків, кульок), спеціальні маніпуляції при кашлі (покласти долоню на рану і злегка придавлювати її під час кашлю) покращують кровообіг і вентиляцію легенів.

Якщо пацієнту заборонено пити та їсти, призначають парентеральне введення розчинів білків, електролітів, глюкози. Кілька разів на день потрібно проводити туалет порожнини рота. Якщо стан пацієнта дозволяє, треба запропонувати йому прополоскати рот. Після лапаротомії можуть виникнути гикавка, зригування, блювота, вздуття кишки, затримка випорожнення і газів. Допомога полягає в випорожненні шлунку зондом (після операції на шлунку зонд вводить лікар), що вводиться через ротабо ніс. Для усунення стійкої гикавки вводять підшкірно атропін 0,1%- 1,0; аміназін 2,5% - 2,0 мл.

Для відведення газів вставляють газовідвідну трубку. Після операції на верхньому відділі шлунково-кишкового тракту через 2 дні ставлять гіпертонічну клізму. Після операції часто хворі не можуть самостійно помочитйсь.

При відсутності протипоказань на ділянку сечового міхура кладуть теплу грілку. До сечоспускання спонукає вода, що тече, тепле судно, в/в ведення розчину уротропіну

Якщо ці заходи не подіяли, то приступають до катетерізації сечового міхура. 3ниження діурезу можу бути знаком тяжкого ускладнення - післяопераційної ниркової недостатності. Для запобігання утворенню пролежин необхідний ретельний догляд за шкірою, часта зміна положення тіла, обробка шкіри камфорним спиртом, підмивання, зміна білизни по мірі її забруднення, підкладання гумового круга.

Контроль эа станом пов'язки проводять кілька разів на добу, звертаючи увагу на її збереження, чистоту та наявність змокнення. Якщо рана не закрита повністю і в ній эалишені дренажі, тампони, випускники, то можуть з'явитись відходи і пов'язка промокне.

Хворому треба роз'яснити, що дренування проведено для нормального загоення рани, і треба прийняти заходи, щоб не забруднити постіль: підкласти церату на матрац, а на простирадло - підстилку. Довгий дренаж поєднують до подовжуючого дренажу і занурюють в ємкість з 100 мл роэчину фурациліну. 3міна, підтягання, скорочування дренажів і тампонів -виключно лікарська маніпуляція. Дренаж і тампони, призначені для відведення ексудату, гною, жовчі видалять поступово, по мірі зменшення кількості виділення. Якщо пов'язка рясно змокла, слід, не чіпаючи її, запросити лікаря, приготувати стерильний матеріал для перев'язки або пpивeзtи пацієнта до перев'язувальної. Якщо пов'язка на череві раптово змокла серозно-кров'янистою рідиною, а під нею відмічається випирання, слід запідозрити розходження рани, або евентерацію. остання частіше з'являється прикашлі, чиханні, різкому повороті. B таких випадках, не торкаючи рану, накладають стерильний руник, простирадло, укладають пацієнта і терміново викликають лікаря.

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные