Текст как целостность и его отдельные компоненты. Методика редакторского анализа композиции рукописи

План

1. Текст, його структура й структурні одиниці (елементи, компоненти тексту).

2. Методика редакторського оцінювання композиції рукопису.

3. Текст і заголовок.

4. Типові змістово-структурні, жанрово-стильові та композиційні помилки.  

1. Текст, його структура й структурні одиниці (елементи, компоненти тексту).  

Предметом редакторського аналізу є цілісний текст, узятий у єдності всіх його компонентів, і лише в процесі аналізу редактор його уявно розчленовує на окремі елементи. Для цього треба оволодіти методикою умовного членування тексту й з'ясувати поняття "структурна одиниця тексту. Різні функціонально-змістові типи мовлення, взаємодія раціонально-логічних і художніх структур у тих чи в інших пропорціях значною мірою залежать у журналістському тексті від того, який жанрово-стильовий його різновид використовує автор.

Проблема залежності особливостей структури тексту від жанру твору, від жанрово-стильового різновиду постає набагато гостріше саме в журналістських текстах (у творах газетно-журнальної публіцистики) порівняно з текстами художніми, науковими, офіційно-діловими, в яких використання тих чи інших раціонально-логічних структур, художніх засобів, а також їх поєднання майже не залежить від жанру твору.

Два основні типи мовлення, названі тут, визначають характер будь-якого тексту. Один з типів може домінувати або взаємодіяти з іншим, що особливо яскраво простежуємо в мові ЗМІ. Цим зумовлена своєрідність тексту, належність його до того чи іншого жанрово-стильового різновиду.

Важливим структурним елементом журналістського твору є аргумент (від лат

argumentum - доказ) - доказ; судження, положення, факти, які використовують під час доведення. У журналістському тексті аргументи використовують для обґрунтування теоретичних положень чи публіцистичних висновків. Поширеними різновидами аргументів є посилання на авторитетні джерела, статистичні відомості, виступи преси, белетристичні образи, свідчення очевидців та ін.

Використання аргументів у різних видах журналістських текстів має свою специфіку.

Скажімо, в деяких різновидах текстів як аргументи автор може використати не тільки логічні докази та раціонально-логічні побудови, але й емоційно-експресивні, емоційно-риторичні, художні структури, художні деталі, а у фейлетонному (сатиричному) тексті - навіть окремі дотепи, каламбури і т. ін. : Комуністи! Любіть Україну, вона ще майже радянська! (Володимир Голобородько).

Факт у структурі журналістського тексту відіграє дуже важливу роль, оскільки він тут є текстоутворювальним чинником, тобто саме факт формує специфіку журналістського тексту (порівняйте його, скажімо, з художнім чи ін. ). Обсяг фактичного матеріалу, поданого в журналістському тексті, характер фактологічної основи твору, сам добір фактів значною мірою обумовлені специфікою жанрово-стильового різновиду тексту. Залежно від різновиду тексту автор може використовувати окремий факт чи цілу систему фактів. Зредукований до натяку, ремінісценції факт використовують автори окремих художньо-публіцистичних різновидів газетно-журнального тексту. Про найважливіші характеристики та ознаки тексту йшлося тут під час розгляду тексту як основного об'єкта редакторського аналізу (Тема 2, п. 1). Однією з найприкметніших таких його ознак є когерентність тексту (від лат. cohaerentia - зв'язок, зчеплення) - зв'язність, цілісність тексту; взаємозалежність елементів, фрагментів тексту, а також кожного такого фрагмента з цілим текстом; взаємообумовленість складових частин тексту й цілого тексту.

2. Методика редакторського оцінювання композиції рукопису.

Працю над композицією рукопису редактор зазвичай розпочинає