Телевидение Германии

студія не виконала свою відсоткову долю програм громадсько-правового телебачення, вона забов”язана компенсувати його у наступному році.

2. Програмна політика 

Німецьке громадське телебачення не має права транслювати передачі, що можуть зашкодити фізичному, духовному або душевному спокою дітей та молоді, окрім тих випадків, коли мовник може забезпечити умови обмеженого доступу на підставі вікового цензу. Фільми, які можна дивитись після 16 років показують лише з 22. 00 до 06. 00 ранку. З обмеженням після 18 років – з 23. 00. Законодавство також містить рекомендації щодо того. Що більша частина програм має бути власного виробництва. Приватних мовників зобов’язують достатню увагу приділяти релігійним програмам, надавати ефіри політичним партіям на рівній пропорційній основі.

Проте існують окремі рекомендації. Наприклад, ЦДФ дається самостійність у створенні програм, у той же час, як громадсько-правовій ТРК ЦДФ наказують узгоджувати свою програмну політику із АРД, у першу чергу щодо новин.

Для здійснення програмної політики ЦДФ може співробітничати з третіми особами, проте їй заборонено купувати, замовляти телепродукцію з ціллю її економічного використання. Замовна продукція має бути пропорційно розділена між землями. Особливо прискіпливо на ЦДФ мають ставитися до оглядів подій у світі, передачі повинні відображати розмаїття Німецького життя, стимулювати індивідуальну думку. При цьому “міжнародна” та внутрішнє житті повинні відбиватися у програмах пропорційно

ЦДФ повинне сприяти розвитку саме об”єднаної Німеччини. Новини та коментарі повинні бути відокремленими, останні позначені як особисті позиції. Федеральний уряд може отримати безкоштовний ефір у разі масштабних катастроф та інших масових загроз. Суворо регламентується надання ефірного часу релігійним конфесіям.

Програмна політика НДР реалізується через загальне мовлення та земельні програми. Останні – це програми земельних студій, передбачені для окремої землі.

Окрім громадсько-правового телебачення, до складу якої входить одна загально федеральна ГП ТРК (Друге німецьке телебачення – ЦДФ) загально федерального масштабу та громадсько-політична ТРК АРД, яка представляє об’єднання телеканалів земель. Вони мають статус некомерційних організацій. Разом із цим діють приватні телеканали.

3. Історичні особливості німецького телерадіомовлення 

На сьогоднішній день система німецьких аудіовізуальних ЗМІ носить назву «дуальной» системи. Це означає, що в Німеччині існують лише дві форми власності на телемедіа:

а) суспільно-правова форма власності;

би) приватна форма власності.

Суспільно-правова форма власності сходила до післявоєнного часу, коли в рамках політики денацифікації західними союзниками були закриті всі існуючі в нацистській Німеччині ЗМІ, а для забезпечення інформаційного віщання були створені повністю підконтрольні окупаційним військовим властям пресу і радіо. В період з 1945 по 1949 рр. створені союзниками радіостанції поступово передавалися в управління німецькому персоналу, проте перед окупаційними властями встало питання, як повинні управлятися ці компанії. Союзники відразу ж відкинули ідею про передачу ЗМІ в руки німецької держави (уряду ФРН, а також місцевим урядам федеральних земель до цих пір заборонено мати будь-які ЗМІ), але також була знехтувана і ідея передачі радіостанцій в приватні руки (не дивлячись на те, що газети, створені союзниками, передавалися саме приватним редакторам). Як основну форму власності союзники вибрали суспільно-правову форму власності.

Ця форма власності характерна для британської BBC і

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы