Тема судьбы молодой личности в обществе в творчестве Стендаля и Бальзака

що за зображеним стоїть реальне життя і образи письменника тільки неповністю її відображають. Те ж саме можна сказати і про Растіньяка. В „Шагреневій шкірі” він світський денді, цинік, давно ні в що не віруючий; В „Батьку Горіо” – молодий провінціал, бідний студент, зберігаючий ще багато юнацької чистоти і ще тільки засвоюючий гіркий досвід паризького життя. І вже зовсім іншим постане Растіньяк в „Банкірському домі Нусінген” і „Депутаті від Арсі”, де буде доказана його історія. Образ у Бальзака має ніби подвійну реальність – одну, створювану рамками окремого роману, і другу, яка створюється всією „Людською комедією”. Ця друга реальність ніде цілком не виявлена, вона виникає лише в нашій свідомості; ніби в проміжках між романами, в інтервалах між ними. Образи Бальзака надзвичайно Об’ємні, багаті, невичерпні.

Внутрішню незавершеність, невичерпність персонаж можна відчути і в межах одного роману. Один з улюблених прийомів Бальзака – показ одного героя очима іншого. Графиню де Ресто в „Батьку Горіо” ми бачимо в різних ситуаціях, очима різних героїв – Растіньяка, Горіо, Вотрена, герцогині де Ланже. І це кожен раз інший образ. Всі характеристики чимось вірні, але образ Анастази складніший і ні в одну з них не вкладається. Він рухомий, змінний, в ньому немає нового завершеного.

Вся внутрішня невичерпність персонажу існує не тільки для нас, читачів. Важливо, що вона існує і для самого письменника. Саме тому він кожного разу намагається повернутися до своїх героїв, і по-новому зобразити їх. Навіть смерть героя не підводить остаточної межі; не ставить останньої точки. Життя героя для Бальзака відкрите у дві сторони – і вперед, і назад, і в минуле, і в майбутнє. Окремі романи „Людської комедії” малюють героя лише в певний час його життя. Тому в кожному персонажі захована таємниця.

Перехід героя з одного роману в інший має й інше важливе значення. У романтиків головним героєм і другорядними героями існує різкий контраст. Це герої різного масштабу.

„Батько Горіо” побудований інакше. Кожен з героїв роману може бути центром особливої уваги, і те, що він в даному випадку є героєм другорядним, має багато в чому випадковий характер.

Простір роману і час його не замкнуті, а розімкнуті, відкриті у широкий світ, в безкінечну далечину. „Людська комедія” взагалі не мала початку і не знала кінця – вона залишилась незакінченою, обірваною, як кожен із її романів. І настільки ж розімкнуті, відкриті, незакінчені герої для Бальзака

Народжені революційною бурею, вони несуть у собі її динамічну енергію. Ця енергія часто виступає як сила руйнівна; Бальзаку здається іноді, що вона веде до хаосу і безпорядку, але вона передвіщає інші горизонти людської діяльності, і саме в ній – джерело краси, особливої краси бальзаківського світу.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Андреев Л. Г. , Козлова Н. Г. История французской литературы. – М. :1987
  2. Гриб В. Г. Статьи о Бальзаке в книге „Избранные работы”. – М. , 1956.
  3. История зарубежной литературы ХІХ века/Под ред. Н. А. Соловьевой. – М. , 1991.
  4. Наливайко Д. С. Оноре Бальзак – К. , 1985.
  5. Стендаль «Красное и черное». «Правда». М. – 1959
  6. Я. Фрид «Стендаль: очерк жизни
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные