Теория гендера как научное направление

План

1. Теорія гендеру як науковий напрямок.  

2. Теорії гендерної соціалізації 

Використана література.  


1. Теорія гендеру як науковий напрямок

Гендерні дослідження зародилися під впливом феміністського руху другої хвилі (60-ті роки ХХ ст. ), який виявив проблему нерівності можливостей за ознакою статі при формальній юридичній рівності статей. Боротьба за соціальну рівність на початку ХХІ ст. полягає, окрім іншого, в тому, щоб можливості людини якомога менше визначались фактором статі. Коли на законодавчому рівні ця проблема була вирішена, виявилось, що фактична нерівність за ознакою статі, проте, збереглась у всіх сферах життя. Саме це й стало причиною появи другої хвилі феміністського руху.

Гендерні дослідження привели до розуміння того, що проблема нерівності набагато глибша, ніж це уявлялось; що вона впирається у відтворення нерівності можливостей. Була переосмислена роль культури, популярних стереотипів, упередженості науки у формуванні уявлень про жіноче й чоловіче, про мужність і жіночність та їх роль у творенні бар'єрів перед жінками і чоловіками. Гендерні дослідження вивчають динаміку змін чоловічих і жіночих ролей у суспільстві і культурі, розробляють перспективну стратегію досягнення фактичної рівності можливостей жінок і чоловіків.

Гендер - досить складне поняття, оскільки розкриває багатоаспектний зміст явища

У науковій літературі воно вживається в кількох значеннях:

гендер як соціально-рольова й культурна інтерпретація рис особистості і моделей поведінки чоловіка та жінки, на відміну від біологічної;

гендер як набуття соціальності індивідами, що народилися в біологічних категоріях жіночої або чоловічої статей;

гендер як політика рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації.

У всіх цих значеннях гендер вивчається в системі наукових "гендерних досліджень".

Гендерні дослідження - напрямок наукової діяльності та її соціальної організації, спрямований на вивчення місця, ролі, активності, волевиявлення й самореалізації чоловіків і жінок у змінних історичних умовах соціального буття певної епохи.

Результатом гендерних досліджень як окремого наукового напрямку у діяльності широкого кола науковців з різних галузей знань стало створення сучасної гендерної теорії, тобто системи наукових поглядів на відносини й статус жінки й чоловіка, їхнє соціальне життя та життєвий досвід, набуття й реалізацію ними соціально-рольових характеристик і особливостей.

Поняття "гендерні дослідження" часто ототожнюються в науковій практиці з "феміністськими" чи "жіночими" дослідженнями. Нерідко використовують і поняття "дослідження жіночих проблем". Насправді ж об'єкт гендерних досліджень - не жінка, а весь спектр соціальних взаємодій між статями, заснованих на міжстатевій стратифікації соціуму. Центральне місце в сфері гендерних досліджень займає вивчення відмінностей і подібності в соціальній поведінці статей. Предметом гендерного аналізу є обидві статі, їх стосунки між собою, їх взаємозв'язки і взаємодетермінації з соціальними системами різних рівнів. Виходячи з цього, гендерний підхід можна використовувати у вивченні як жіночих, так і чоловічих моделей статевої ідентифікації та самореалізації.

В історії розвитку проблематики статевих психологічних відмінностей виділяється ряд етапів. Наприклад, І.  Кон, посилаючись на періодизацію Керол Джеклін, виділяє чотири етапи:

1.  Перша чверть ХХ ст. - нечисленні дослідження психологічних

1 2 3 4 5 6