Трансгеные организмы -факторы и раздумия

Останніми роками на сторінках преси регулярно йдуть безконечні дискусії щодо генетично модифікованих рослин. Переважають не наукові факти, а емоції й припущення. В основному це журналістські розслідування чи огляди з питань небезпеки трансгенних організмів узагалі. Лейтмотивом звучать заклики: не допускати, ліквідувати і забути навіть саму тему; нам це зовсім непотрібно. Звісно, на проблему трансгенних рослин у пресі жителі України дивляться з точки зору не науковців, а людей, які у переважній більшості досить далекі від названої проблеми. І все ж, для неупередженої оцінки потрібні не сенсації, а об‘єктивний аналіз, потрібні аргументи і факти. Проблеми з трансгенними організмами у світі, і в Україні в тому числі, не такі прості й однозначні, як здається на перший погляд. Ось деякі факти. За п’ять років, з 1996 по 2000 роки загальна площа посівів трансгенних культур у всьому світі збільшилася більш як у 25 разів, а саме: від 1,7 млн га у 1996 році до 44,2 млн га у 2000 році. Майже 85% загальної площі посівів трансгенних культур у всьому світі припадає на індустріальні країни. Приблизно чверть площ під трансгенні культури засівали у країнах, що розвиваються. Саме там зростання площ відбувалось особливо інтенсивно. Площа посівів трансгенних культур у США сягнула 30,3 млн га, Аргентина мала 10, Канада — 3,0 млн га і Китай — 0,5 млн га. Порівнянно з 1999 роком площа посівів трансгенних культур у США зросла з 28,7 до 30,3 млн га у 2000 р

, або на 1,6 млн га. В Аргентині за такий самий період площа посівів зросла, відповідно, з 6,7 до 10 млн га, або на 3,3 млн га. Чотири країни вирощували 99% загальної площі посівів трансгенних культур, а саме: США — 68%, Аргентина — 23, Канада — 7, Китай — 1%. Один відсоток площі, яка залишилася, припадав на 9 інших країн, причому Південна Африка та Австралія були єдиними країнами в такій групі, де трансгенні культури займали площу більше ніж 100 тис. га. До числа країн, що вирощували трансгенні культури у 2000 році, входили й дві східно-європейські країни: Румунія, де вирощували соєві боби та картоплю, та Болгарія, де вирощували стійку до гербіцидів суцільної дії кукурудзу. Іспанія, Німеччина та Франція ще у 1999 році мали невеликі площі під посіви Вt-кукурудзи, у 2000 році мали певне збільшення таких площ. Серед трансгенних культур провідна роль за площами посіву належить соєвим бобам, які у 2000 році займали 58% загальної площі посівів трансгенних культур. Соєві боби є стійкими лише до дії гербіцидів. Загалом у світі площа під трансгенними бобами у 2000 році становила 25,8 млн га, трансгенна кукурудза була на другому місці — 10,3, трансгенний бавовник обіймав третє місце — 5,3 і трансгенний ярий ріпак (канола) був на четвертому місці — 2,8 млн га. В Аргентині в 2000 році 95% площ посівів соєвих бобів становили посіви трансгенних рослин. У США відсоток площ трансгенних посівів до загальної площі посівів соєвих бобів (30,2 млн га) сягав 54%. У 2000 році загальна площа посівів трансгенного бавовника в усьому світі зросла на 1,6 млн га: від 3,7 у 1999-му до 5,3 млн га у 2000-му. Донині серед показників захищеності трансгенних

1 2 3 4 5 6

Похожие работы