Трансграничное сотрудничество и его роль в процессе европейской интеграции Украины

новими кордонами”. “… ЄС матиме за мету створення зони добробуту і дружнього оточення – кола друзів, з якими ЄС пов’язиватимуть тісні узи миру та співробітництва”23.

Практичній реалізації цих завдань має сприяти впровадження з боку ЄС, так званого, “нового інструменту добросусідства”. Робота в цьому напрямку розділена на два етапи. Перший етап охоплює 2004-2006 рр. Його головним акцентом є започаткування “Програм сусідства”, об’єктом яких стануть зовнішні кордони розширеного ЄС. На відміну від підходу до підтримки транскордонного співробітництва між Україною та її центральноєвропейськими сусідами, що мав місце дотепер та імплементувався по лінії двох окремих програм – Phare CBC для країн Центральної та Східної Європи і Tacis CBC для країн СНД, зокрема, Росії, Білорусі, Молдови та України, – “результатом підходу, основаного на Програмі добросусідства, стане те, що одні й ті самі проекти працюватимуть по обидва боки кордону”23. Це положення важливе, оскільки наслідком неузгодженості програм Phare CBC i Tacis CBC стала втрата партнерами з прикордонних областей України, з одного боку, і партнерами з прикордонних областей Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії, з іншого боку, мотивації до започаткування спільних проектів. В багатьох випадках основним “мотивом” партнерства для подібних проектів залишалась не стільки можливість розв’язання спільних проблем транскордонного характеру, скільки особисті стосунки між представниками органів влади і професійними менеджерами, яки працюють у прикордонних регіонах цих країн і є рушійною силою транскордонних проектів.

Новий підхід в рамках “Програм сусідства” потребує спільного стратегічного бачення і чіткої координації діяльності щодо подальшого розвитку транскордонного співробітництва з боку регіональних і місцевих влад прикордонних регіонів України, Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії, адже передбачені розміри фінансування програм транскордонного співробітництва є значними. Загальний обсяг фінансування “Програм сусідства” має скласти 955 млн. євро, з яких 90 млн. євро та 75 млн

євро припадатимуть на Phare i Tacis відповідно24.

Другий етап має стартувати після 2006 р. , коли вже безпосередньо діятиме новий інструмент відносин з країнами-сусідами ЄС.

Концепція відносин між Україною та ЄС після розширення останнього, викладена в повідомленні “Ширша Європа – сусідство”, викликала неоднозначні оцінки з боку українських політиків і експертів. Так, Олександр Чалий, у той час перший заступник Міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції, зазначав: “… концепція у своєму остаточному вигляді … втратила привабливість для України. Сьогодні в цій концепції немає нових чітких та ефективних механізмів, нових фондів та інструментів, які б дозволили … якісно посилити відносини розширеного ЄС з Україною”25. Між тим, він підкреслював: “Ми не відкидаємо ідею подальшого розвитку співпраці з Європейським Союзом в рамках концепції “Розширеної Європи”. … І як доказ, ми сьогодні робимо наголос на опрацюванні спільного Плану дій, передбаченого відповідною комунікацією ЄС”26.

“План дій Україна – ЄС” передбачає “інтенсивні політичні, економічні та культурні відносини, включаючи транскордонну співпрацю…”27. Пропозиції до нього були передані на розгляд Європейської Комісії у вересні 2003 р. Після кількох раундів консультацій між представниками ЄС та України 20 вересня 2004 р. він був прийнятий на експертному рівні. Документ був аідписаний під час засідання Ради Україна – ЄС у лютому 2005 р. Не вдаючись у деталі цього документу, зазначимо, що процес його узгодження був досить

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные