Трансперональна психология и онтологические истоки универсального
Це зауваження Олександра Довженка має важливе значення для з’ясування його загальних митецьких інтенцій. Розгортання базисної універсальної формули у нього не є самоціллю, тим паче він не акцентує уваги на мотивах смерті, розпаду, гноїння, як це має місце у сучасних “фільмах жахів” з потворними оживленими мертвими, вампірами, страховиськами, інопланетянами тощо. Загальна тональність творів Олександра Довженка суцільно біофільська, що підпадає під світоглядну формулу “ствердження життя – подолання смерті – прагнення до безсмертя”. Ось чому ми не можемо не погодитися з думкою Г. Пасісниченко про те, що “подолання смерті та утвердження життя є тією колективно-несвідомою орієнтацією у свідомості митця, що і визначало структуру твору”. Саме ця лінія простежується у тих творах Олександра Довженка, які розглядаються авторкою у другій частині її статті. Сутність цього захоплення життям, прагнення Сашка “ввібрати в себе всю повноту буття та увічнити її” концентрується у розповсюдженому в Західному світі вислові “Thank You God for World So Sweet”. Саме цей “солодкий світ”, опоетизований генієм Олександра Довженка у всій повноті його проявів і розцінений ним як світ життя, і є центральною універсально-культурною категорією його творчості.
Література:
- Гроф С. За пределами мозга. Рождение, смерть и трансценденция в психотерапии. – Пер. с англ. 2-е изд. – М. , 1993
- Гроф С. Целительные возможности необычных состояний сознания. Новые направления лечения и самопознания. // Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. – М. , 1990. – С. 460-461.
- Якимович А. К. Тоталитаризм и независимая культура. // Вопр. философии. – 1991. - № 11. – С. 16-25.
- Кирилюк О. С. Категории предельных оснований и проблемы реконструкции первичных структур сознания // Рациональность и семиотика дискурса. – К. , 1994. – С. 38-59.