Творчество Панаса Мирного

Панас Мирний

(1849 — 1920)

Класик української літератури, письменник-реаліст Панас Мирний народився 13 травня 1849 року у Миргороді. Батько, Яків Григорович, спочатку служив на посаді канцеляриста, а потім став бухгалтером повітового казначейства. Мати, Тетяна Іванівна, походила з сім’ї дрібного чиновника.

Спочатку Панаса віддали вчитися до Миргородської початкової школи. Незабаром батьки переїхали до Гадяча. Там в 1858 році хлопець вступив до Гадяцького повітового училища, в якому провчився чотири роки. На цьому його офіційна освіта припинилася. Але ж учитися він не перестає - навпаки, він ще з більшою наполегливістю здобував освіту самотужки, перечитував твори українських, російських і світових класиків. До навчання Панас виявив великі здібності, однак з 14 років довелося хлопцеві піти на службу.

 Почав свою службу Панас Мирний канцеляристом у Гадяцькому повітовому суді, через рік перейшов у повітове казначейство, а ще через рік - зайняв посаду письмоводителя у Прилуках. Невдовзі майбутній письменник переїжджає до Миргорода. Після семи літ служби в Прилуках та Миргороді, він в 1871 році оселяється в Полтаві. Спершу працює бухгалтером у казначействі, а потім на різних посадах у казенній палаті аж до 1917 року.

 Панас Мирний дістався до високих офіційних посад, дійшов рангу дійсного статського радника, який дорівнював на військовій службі званню генерала. Але заповітною мрією майбутнього письменника було служити художнім словом рідному народові. Перебуваючи на службі Панас Мирний мав змогу їздить по містах і селах Полтавщині, знайомитися з усною народною творчістю, бачити злиденне життя народу. Це не могло не позначитися на його світогляді. Він пильно придивляється до життя, читає журнали «Современник», «Отечественные записки», глибоко вивчає твори українських, російських та зарубіжних письменників. Особливе значення для формування його світогляду письменника мали «Кобзар» Т. Шевченка та роман М. Чернишевського «Що робити?».

У своїх юнацьких мріях Панас Мирний плекав надії, що йому поталанить написати твір, який нещадно затаврує зло, людську кривду, неправду

 В 1872 році в львівському журналі «Правда» з’явилося друком два твори Панаса Мирного - вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав». Відтоді він постійно виступає у пресі з прозовими творами, які одразу привернули до себе увагу передової критики і літературної громадськості. Молодого письменника приваблювала тема чиновництва. Безпросвітність, несправедливість, кар’єризм, деспотизм - ось що панувало в середовищі чиновників. Цій темі присвячені наступні твори Панаса Мирного - оповідання «П’ятниця» (1874 р. ), повість «Лихі люди» (1875 р. ), новели «Лови» (1883р. ), «Морозенко» (1885р. ). Найвідомішим серед драматургічних творів письменника є його драма «Лимерівна» (1883 р. ).

 Панас Мирний дожив до радянських часів. Після встановлення Радянської влади на Україні він працював у Полтавському фінансовому відділі.

 Помер Панас Якович Мирний 28 січня 1920 року в Полтаві. Там його і поховали.  

 Невмирущу славу письменникові приніс соціально-побутовий роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1872-1875 р. р. ), вперше надрукований в 1880 р. в Женеві з підзаголовком «Роман з народного життя». В Україні роман вийшов тільки 1903 року під назвою «Пропаща сила».

У романі відображені зворушення, які сталися на Україні після реформи 1861 р. Образи героїв Панас

1 2