Ученые в области КПУ

управління.

З 1 жовтня 1991 р. - завідуючий відділом законотворчості, а потім -відділом конституційного права, проблем законотворчості і місцевого са­моврядування Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН Ук­раїни.

У 1970 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня канди­дата юридичних наук на тему "Роль місцевих Рад народних депутатів у здійсненні господарсько-організаторської функції Радянської держави (спеціальність 12. 00. 02), а у 1989 р. - на здобуття наукового ступеня док­тора юридичних наук на тему "Місцеві Ради в механізмі здійснення функцій Радянської держави" (спеціальність 12. 00. 02).

У 1989 р. присвоєно вчене звання професора.

У 1994 р. обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України.

Нагороджений орденом "За заслуги" III'ступеня (1996р. ), медалями "В пам'ять 1500-річчя Києва" (1982 p. ), "Ветеран праці" (1985 p. ).

Напрямки наукової діяльності на сучасному етапі - конституційне право України, конституціоналізм, конституційний лад, виборче право, парламентаризм, законотворчість, права і свободи людини і громадянина.

Має значний творчий доробок - майже 200 наукових праць, з яких 20 колективних та індивідуальних монографій, підручників і навчальних посібників. З видань слід відзначити такі монографії: "Господарсько-організаторська діяльність місцевих Рад депутатів трудящих" (1972 p. ), "Функції держави" (1976 p. ), "Правове становище особи" (1977 p. ), "Вла­да народу" (1983 p. , англійською та французькою мовами), "Місцеві Ради в механізмі здійснення функцій Радянської держави" (1986 p. ), "Держа­вотворення і вдосконалення правового регулювання суспільних відносин (1993 р. ), "Нова Конституція України" (1996 p. ), "Основи конституцій­ного ладу України" (1997 p. ), а також навчальні посібники: "Основи ри­торики" (2 видання у 1977 р. та 1987 p. ), "Трудове право України" (1985 p. ).

Підготував більше 10 докторів і кандидатів наук.

Є членом Спілки юристів України та Товариства конституційного права.

Брав участь у підготовці проекту Декларації про державний суве­ренітет України, офіційного проекту Конституції України та ряду зако­нопроектів; готував у складі науковців "Юридичний словник-довідник" (1996 р. ) "Коментаря до Конституції України" (1996 p. ), "Політологічну енциклопедію" (1997 p. ), зараз працює над підготовкою "Юридичної ен­циклопедії".

Був заступником Голови Центральної виборчої комісії України (1993'- 1994 pp. ), є членом Національної ради України з питань теле­бачення і радіомовлення

Службова адреса: 252001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4. Інститут дер­жави і права їм. В. М. Корецького НАН України. Тел. 229-04-06.


ТАРАНОВ АНАТОЛІЙ ПАВЛОВИЧ

доктор юридичних наук, професор інституту держави і права ім. В. М. Коряцького НАН України

Народився 12 листопада 1912 р. у м. Орську Оренбурзької обл. у сім'ї JJ робітників.

У 1938 р. закінчив Харківський юридичний інститут, а в 1941 р. - аспірантуру при цьому інституті.

Протягом 1941 - 1944 pp. працював на відповідальних посадах в ор­ганах юстиції. З 1944 р. по 1947 р. був начальником відділу навчальних закладів Міністерства юстиції УРСР, а з 1947 р. по 1952 р. - старшим ви­кладачем юридичного факультету Київського університету. З 1952 р. по даний час працює в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Був старшим науковим співробітником, заступником директора з наукової роботи, понад 14 років очолював відділ конституційного права.

У 1951 р. А. П. Таранов захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних-наук на тему "Історія Конституції Радян­ської України 1929 p. ", а у 1965 р. - на здобуття наукового ступеня докто­ра юридичних наук на тему "Історія Конституції Української РСР" (спеціальність 12. 00. 02).

У 1968 р. йому присвоєно вчене звання професора, у 1972 р. - по­чесне звання "Заслужений діяч науки і техніки УРСР", у 1981 р. - по­чесне

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы