Уголовно-правовая характеристика состава преступления изнасилования

План

Вступ. 4

Кримінально-правова характеристика складу злочину зґвалтування. 6

Висновок. 15

Список використаної літератури. 16

Вступ

Статева свобода і статева недоторканість особи виступають родовим об'єктом злочинів, норми про відповідальність за які об'єднані в розділі IV Особливої частини КК. До злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи віднесені: зґва­лтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, примушування до вступу в стате­вий зв'язок, статеві зносини з особою, яка не досягла ста­тевої зрілості, розбещення неповнолітніх.

Під статевою свободою слід розуміти право дорослої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері таких зносин будь-якого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у сек­суальні контакти з особою, яка не є носієм статевої свободи, всупе­реч справжньому волевиявленню такої особи або ігноруючи його.

Суспільна небезпека розглядуваних злочинів визначається не ли­ше посяганням на статеву свободу або статеву недоторканість особи, а й заподіянням шкоди іншим соціальним цінностям - нормальному фі­зичному й психічному розвитку дітей і підлітків, здоров'ю, честі і гідності особи тощо. Так, розбещення неповнолітніх здатне викли­кати у потерпілих від цього злочину різні статеві збочення, а перед­часний (до досягнення статевої зрілості) вступ у статевий зв'язок може завдати серйозної шкоди здоров'ю неповнолітньої особи.

Злочини, передбачені розділом IV Особливої частини КК, за­лежно від того, чи застосовується під час їх скоєння фізичне та психічне насильство, можна класифікувати на: 1) насильницькі статеві злочини; 2) ненасильницькі стате­ві злочини

Закріплена у кримінальному законодавстві тієї чи іншої країни система статевих злочинів має історично мінливий характер і ви­значається чималою кількістю факторів, зокрема, усталеним у конкретному суспільстві укладом статевих відносин, існуючими традиціями, проголошеними пріоритетами правового захисту. На­приклад, законодавство дореволюційної Росії визнавало злочином не лише насильницьке любодіяння (тобто зґвалтування), а й пере­любство (статевий зв'язок того, хто перебував у шлюбі, із сторон­ньою особою) та зваблювання (втягнення особи жіночої статі у статевий зв'язок шляхом урочистої обіцянки вступити з жінкою у шлюб). А в колишньому СРСР починаючи з 1934 р. існувала кри­мінальна відповідальність за добровільне мужолозтво. В сучасній Україні виходять з того, що здійснюваний на добровільних засадах гомосексуалізм, тобто сексуальний потяг до осіб своєї статі, має розглядатись не як діяння, заборонене під загрозою кримінального покарання, а як особливий стан організму людини, нетипова сек­суальна поведінка.

Кримінально-правова характеристика складу злочину зґвалтування

Зґвалтування (ст. 152 КК). Зґвалтування - це статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є статева свобо­да, а у разі зґвалтування особи, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи (наприклад, є психічно хворою або ди­тиною),- статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом може бути нормальний фізичний і психічний розвиток неповно­літнього (за наявності відповідного потерпілого) та здоров'я осо­би (у разі зґвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

Потерпілим від цього злочину може бути й особа, яка перебу­ває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі. На

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные