Уголовно-процессуальное право Украины К.р2

 

План:

  1. Поняття, підстави застосування та види запобіжних заходів.
  2. Обов’язки та права захисника на досудовому слідстві.  

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. 1.      Поняття, підстави застосування та види запобіжних заходів.

   Запобіжні заходи — передбачені законом примусові заходи, які застосовують до підозрюваного, обвинуваченого, підсудно­го з метою запобігти такій їх поведінці, що може перешко­дити досягненню завдань кримінального судочинства. Вони тимчасово обмежують права та свободи згаданих осіб. Запо­біжні заходи застосовують, лише якщо є достатні підстави вважати, що підозрюваний чи обвинувачений намагатимуться ухилитися від слідства, суду або виконання якихось процесуаль­них рішень.

   До запобіжних заходів належать:

підписка про невиїзд;

особиста порука;

порука громадської організації або трудового колективу;

застава;

взяття під варту;

нагляд командування військової частини;

віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої постанови, що може застосовуватися лише до неповнолітніх.

   Систему запобіжних заходів закріплено в ст. ст. 149, 436 КПК і вона є вичерпною. Обставини, які необхідно враховувати при обранні запобіж­них заходів, перераховано в ст. 150 КПК: тяжкість злочину, особа обвинуваченого чи підозрюваного, вік цієї особи, стан її здоров'я, спосіб життя, матеріальний та сімейний стан, вид ді­яльності, чи має ця особа постійне місце проживання та інші обставини, які характеризують цю особу.  

Розглянемо кожний із запобіжних заходів

   Підписка про невиїзд полягає у взятті від обвинуваченого чи підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не залишатиме місця постійного проживання чи місця тимчасо­вого перебування без дозволу слідчого. Підписку про невиїзд як запобіжний захід застосовують до осіб, ймовірність ухилен­ня яких від слідства чи суду є незначною, проте не виключена повністю. Рішення щодо підписки про невиїзд приймають у вигляді постанови, яку оголошують підозрюваному чи обвинуваченому. Копію постанови має бути направлено прокуророві, на підставі постанови в обвинуваченого чи підсудного відби­рають саму підписку, яку приєднують до справи. У підписці, крім даних про особу та адреси, зазначають зобов'язання не залишати місце перебування без дозволу до закінчення слідст­ва чи судового розгляду і з'являтися на виклики в призначе­ний час, не заважати провадженню по справі. Якщо підписку про невиїзд порушено, не виконано її вимоги, то її може бути замінено на більш суровий вид запобіжного заходу, тобто на взяття під варту.  Особиста порука полягає у відібранні в осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов 'язання про те, що вони ручаються за належну поведінку, явку обвинуваченого на виклик і зобов 'язуютъся за необхідності доставити цю особу до органів дізнання, досудового слідства або до суду на першу про це вимогу. Поручителів визначає слідчий чи прокурор, але їх має бути не менше двох. Поручителі повинні бути впевнені, що забезпечать на­дійну поведінку особи, за яку поручаються. Поручителів зна­йомлять із суттю справи, а також попереджають, якщо обви­нувачений ухилиться від слідства чи суду, то на поручителя може бути накладено грошове стягнення. У разі, якщо поручи­тель відмовився від взяття на себе зобов'язання, особисте по­ручительство замінюють іншим запобіжним заходом. Якщо обвинувачений ухиляється від явки в органи дізнання, до слід­ства, прокурора, суду, про це складають протокол і приєдну­ють до справи. Питання про грошове стягнення з поручителя вирішують у судовому засіданні (ст. 153 КПК).

   Порука громадської організації або трудового

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные