Уголовно-процессуальное право к.р

План

 

  1. 1.      Поняття примусових заходів медичного характеру.
  2. 2.      Перегляд судових рішень на підставі ново виявлених обставин.

 Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття примусових заходів медичного характеру та їх види

Найважливішими засобами боротьби зі злочинністю є кримінально-правові засоби, їх виникнення і розвиток пов'язані з реакцією суспільства і держави на злочини, тобто правопорушення, які держава визнає небезпечними. Реакцією держави щодо особи, яка вчинила злочин, є покарання. Іншого реагування людство поки що не знай­шло. Але щоб застосовувати передбачене кримінальним законом покарання за вчинені діяння, необхідно встано­вити: в чому полягає це діяння, хто його вчинив, яким чином, з якою формою вини, які наслідки настали та ба­гато інших обставин. Щоб їх з'ясувати та застосувати нор­ми КК, державі необхідно мати відповідні установи кримі­нального переслідування та суду, а також передбачити в законі, хто, коли, де і з допомогою яких засобів має право і зобов'язаний виконувати певні дії, спрямовані на досяг­нення зазначених цілей. Реалізацію цих завдань та засто­сування норм кримінального права забезпечує криміналь­но-процесуальне право і кримінальний процес, що спира­ються на норми кримінального права.

Кримінально-процесуальне законодавство надає орга­нам дізнання, досудового слідства, прокуророві та суду такі владні повноваження, реалізація яких завжди тією чи іншою мірою обмежує або ущемлює найбільш значущі конституційні права і свободи людини, яка потрапляє у сферу його діяльності

Найменші відступи від демокра­тичних чи гуманістичних засад як при законодавчому ре­гулюванні кримінального процесу, так і під час правозастосовної діяльності призводять до істотного ущемлення прав людини та заподіяння шкоди авторитету держави.

Близько 170 років тому в західноєвропейській юри­дичній і психіатричній науці виникла проблема щодо аль­тернативи «осудний—неосудний». З'ясувалося, що є ве­лика група осіб, які є осудними щодо вчиненого злочину, однак страждають на психічні аномалії, що певним чи­ном впливають на їхню поведінку.

На цій підставі виникло дискусійне питання про так звану обмежену, зменшену, відносну, спеціальну, пограничну або часткову осудність, яке і на сьогодні остаточно не вирішено, навіть з прийняттям нового Кримінального кодексу України, нові норми якого визначають поняття особи, до якої застосовуються примусові заходи медично­го характеру, яка вчинила у стані неосудності та обмеже­ної осудності суспільно небезпечні діяння, а також яка вчинила злочин у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбуття покарання (ст. 93 КК). Це питання пов'язано з осудністю, є надзвичайно складним, при його вирішенні можливі найрізноманітніші градації, проте складність проблеми лише доводить необхідність її поглибленого вивчення та розробки.

За тлумачним словником української мови: «Обме­жений — з вузьким кругозором, інтересами, обмеже­ний у якомусь відношенні; зменшений — зроблений меншим».

Отже, вищезазначені поняття не тотожні, й відпові­дно поняття «зменшена осудність» щодо особи засто­совувати недоцільно, як стверджують деякі автори, оскіль­ки судам при призначенні покарання необхідно буде враховувати всі обставини, а саме: особистість злочин­ця та обставини справи, наприклад, для призначення по­карання менше нижчої межі або переходу до іншого, більш м'якого виду покарань, ніж передбачено санк­цією статті.

Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочи­ну могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (ч. 1 ст. 19 КК).

Осудність є однією із загальних ознак суб'єкта злочину і, водночас, юридичною передумовою вини та криміналь­ної відповідальності. Вона характеризується таким психіч­ним станом особи, за якого та в момент вчинення злочину здатна була усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати   ними.

Осудною може бути визнана лише особа, наділена свідо­містю та

1 2 3 4 5 6

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные