Уголовное эколого-правовая ответственность

План

1. Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права.  

2. Екологічне правопорушення.  

3. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.  


1. Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки передбачають дотримання встановленого порядку використання природних ресурсів. Він забезпечується низкою державно-правових засобів — організаційних, управлінських, регулятивних, контрольних, які зобов'язують суб'єктів екологічних правовідносин до виконання певних, покладених на них в рамках цих засобів, обов'язків.

Держава, будучи зацікавленою у забезпечення законності і правопорядку, в тому числі і в галузі екології, застосовує для цього всі необхідні заходи. Основними методами досягнення цієї мети є метод переконання і метод примусу. Переважне значення мають методи переконання. Метод примусу є допоміжним, підсилюючим компонентом, який спрямований на безумовне виконання приписів закону під усвідомленням відповідальності за їх недотримання

Реалізується він у формі юридичної відповідальності — покладення на правопорушника заснованих на нормі закону невигідних для нього правових наслідків, обов'язку відчути на собі вплив результатів своїх неправомірних дій, вчиненого правопорушення.

Як засіб реалізації екологічного права юридична відповідальність у галузі екології проявляється і функціонує у рамках екологічних правовідносин, які виникають між державою (в особі її органів) і правопорушником, який підпадає за скоєне під дію правових санкцій. Вчинене правопорушення ставить суб'єкта (правопорушника) у певний юридичний зв'язок з державою, оскільки в будь-якій правовій нормі присутній примус — вольова риса права як суспільного явища. Для юридичної відповідальності в галузі екології характерним є те, що до числа органів, які виступають однією із сторін у правовідносинах, крім загальних державних органів (суду, прокуратури, міліції) входять спеціальні органи, яким надане право розгляду справ про екологічні правопорушення (наприклад, Міністерство охорони навколишнього природного середовища має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, віднесені до його компетенції, і застосовувати відповідні санкції у випадках, передбачених законодавством, в тому числі економічного характеру).

Види, засоби і порядок застосування державою та її органами примусових засобів впливу на правопорушника з метою забезпечення законності і правопорядку закріплені в юридичних нормах. Застосування юридичної відповідальності за порушення екологічних правил регламентовано також цілою низкою правових норм, в тому числі процесуального характеру, передбачених різними галузями права. Тому застосовувана в галузі екології юридична відповідальність представляє собою комплексний інститут екологічного права, який включає норми різних галузей права: земельного, гірничого, водного, лісового, природоохоронного, адміністративного і т. д.

Інститут юридичної відповідальності в галузі екології (як і загальноправової юридичної відповідальності) складається з двох частин.

Перша об'єднує правовідносини, що виникають з факту порушення еколого-правових норм.

Друга включає в себе правовідносини з приводу застосування санкцій за вчинене правопорушення.

Обидві частини існують в органічній єдності, оскільки за відсутності першої частини (правопорушення) немає підстав для застосування другої (санкції). З іншого боку, відсутність санкції перетворює інститут юридичної відповідальності із дійового засобу впливу у звичайну декларацію, лозунг.

Отже, юридична відповідальність в галузі екології — це комплексний інститут екологічного права, за допомогою якого в рамках охоронних правовідносин шляхом застосування засобів державно-правового

1 2 3 4 5

Похожие работы