Украинский экономический национализм - генезис и сущность

Зі здобуттям Україною незалежності актуалізувалось питання історичного самоствердження молодої держави. Відтак реалії дня вимагали  об’єктивного висвітлення боротьби українців за реалізацію свого національного ідеалу. Особливе місце в даному контексті зайняло вивчення явища українського націоналізму. Протягом п’ятнадцяти років на цю тему написано численні монографії, захищено чимало дисертацій і вже зараз можна говорити про її ґрунтовне дослідження. Але, водночас, слід констатувати наявність суттєвої прогалини в науковій розробці вищевказаної проблеми. Досліджуючи український націоналізм, фахівці-історики зосереджували увагу на його найбільш радикальних аспектах, намагаючись в такий спосіб довести історичну легітимність української державності. Домінування цього підходу посприяло тому щоб український націоналізм в економічному контексті до сьогодні залишався не дослідженим.

Вперше проблема українського економічного націоналізму піднімається, здається М. Гоном у монографії присвяченій українсько-єврейським взаєминам[1]. Але, враховуючи специфіку роботи , проблема аналізується ним лише в призмі міжетнічних конфліктів.

Дефініцію економічного націоналізму та його основні постулати висвітлено в довідковій статті В. Ігнатова[2]. Проте вчений, на нашу думку, розглядає його звужено як протекціонізм держави. На цьому фоні суттєво виділяється праця Г. Касьянова «Теорії нації та націоналізму»[3] один з розділів якої присвячений теорії економічного націоналізму. Аналіз поглядів його найвідомішого теоретика Ф. Ліста зустрічаємо в книзі  Р. Шпорлюка

[4]

Враховуючи наявність лакуни в українській історіографії, ставимо перед собою наступні завдання: з’ясування ґенези та ідеології українського економічного націоналізму, його виокремлення із узагальнюючого дискурсу національної ідеї.

Діяльність суб’єктів суспільно-політичних процесів на західноукраїнських землях 1918-1939 рр. дає підстави для обстоювання твердження про те, що однією з сфер, у якій визначався характер міжнаціональних відносин була економічна. В умовах стрімкого зростання національної свідомості всіх націй, що проживали в краю, визначилася тенденція їхньої неготовності до поступок на користь інших. Незаперечний нонконформізм чітко відобразився в доктринах націоналізмів (зокрема, в українському та польському).

Визнаючи, що основні компоненти останніх конструювалися на грунті конкуренції за територію, обстоювання прав рідної мови, національної церкви тощо, вважаємо доцільним висловити гіпотезу стосовно правомірності диверсифікації націоналізму як суспільного явища. Це спонукає виокремити націоналізм економічний, що виступає його структурним елементом.

Найавторитетніший теоретик економічного націоналізму – Ф. Ліст. Сучасник другої хвилі модернізації, він «вважав єдиним засобом досягнення єдності німецької нації і перетворення її в передову європейську, прискорене формування національної індустрії»[5]. Багатство нації, згідно Ф. Ліста, залежить від всебічного розвитку її продуктивних сил, під якими він розумів розвиток науки, високий рівень економічної освіти, правовий захист власності, свободу, політичну стабільність, розвиток різних сфер виробництва[6]. При цьому, стверджує вчений, торгівля і промисловість мають більше значення для нації через свій вплив на культуру: «…вони витворюють підприємливість і причиняються до поширення комунікації, підняття технічної штуки, тоді як хліборобство впливає на притуплення умів та відсталість»[7]. За умов досягнення країною рівня конкурентноздатності в промисловій сфері, «вона повинна примінювати охоронну систему»[8] щоб захистити свою ще слабку ринкову економіку від сильніших народів. Такий протекціонізм має здійснюватись наперекір економічній раціональності.

Ф. Ліст у своїх твердженнях простежує зв'язок виникнення економічного націоналізму з діяльністю держави. Водночас, аналізуючи хід міжнаціональної конкуренції на західноукраїнських землях (ЗУЗ) у соціально-економічній сфері, вважаємо правомірним постулювати: джерелом виникнення економічного націоналізму в державах з гетерогенним населенням та його прагненнями до оволодіння обмеженими ресурсами

1 2 3 4 5 6 7 8