Украинское информационное пространство

поштовх розвитку процесів демократизації суспільства, посилило потяг українського народу до незалежності.

Як і в багатьох інших сферах життя українського суспільства, головною межею стратегічного протистояння в інформаційному просторі є розподіл між силами проімперського ґатунку і тими, які орієнтовані на створення незалежної та демократичної держави. В інформаційному просторі СНД панують засоби масової інформації колишнього Союзу. З легкої руки телебачення Останкіно у світовий інформаційний простір, як і раніше, іде більша частина інформації щодо стану справ в Україні, Грузії, Чечні та інших країнах. Реакція з боку українських мас-медіа не є достатньо оперативною і адекватною силовому інформаційному тиску. Недостатня увага до оволодіння світовим інформаційним простором з боку державних структур, повільність у створенні незалежних інформаційних агентств призводить до формування в світі від’ємного іміджу щодо України, а це спричиняє значні економічні і політичні втрати. В сучасному світі, насиченому інформаційними потоками, виграє той, хто їх формує і вміє їх регулювати у своїх власних інтересах. Розробка інформаційних стратегій є пріоритетною справою структур влади, пов’язаною зі створенням системи інформаційної безпеки держави. На жаль, Україна ще не має чітко визначеної інформаційної політики, яка була б узгодженою з системою національних інтересів держави.

У демократичних країнах монополізації інформаційного простору держави або приватними компаніями протистоять суспільне телебачення, могутні опозиційні партії з власними ЗМІ або розвинута система кабельного ТБ

У нас же таких переваг досі немає. [4]

Кризова ситуація в інформаційному полі України кожен день катастрофічно погіршується. Взагалі українське суспільство має дуже низьку інформаційну культуру, тому, незважаючи на зріст кількості імпортної комп’ютерної техніки, головним чином персональних комп’ютерів, суттєво не поліпшить ситуацію. Сьогодні вже можна говорити, що персональні комп’ютери в офісах та кабінетах керівників промислових підприємств виконують функцію елемента кабінетних меблів, створюючи лише видимість інформатизації.

Слід зазначити, що також дуже погана ситуація у сфері ЗМІ в Україні. Зараз фактично не існує незалежних, демократичних ЗМІ, тому що вони знаходяться у фінансовій залежності від різноманітних олігархічних груп або від політичної влади. Особливо це стосується регіональних, місцевих теле-, радіокомпаній та друкованих періодичних видань. [5]

Чи має Україна вихід з цієї кризової ситуації? Можливо він полягає у створенні технополісів, коли ставка робиться на виробництво дуже обмеженої кількості високотехнологічної продукції, яка може конкурувати на світовому ринку. В принципі, Україна має необхідний інформаційний та економічний потенціал для створення в Києві технополіса на базі мікроелектроніки та обчислювальної техніки, котрий дав би можливість Україні інтегруватися в європейський ринок обчислювальної техніки та ефективно співпрацювати в рамках європейської програми ЄСПРІТ (ESPRIT) – Європейська Стратегічна Програма досліджень та Розвитку Інформаційних Технологій, котра виконується усіма країнами Європейського Співтовариства та охоплює всі сфери науки та техніки в області інформаційних технологій – мікроелектроніки, систем обробки інформації та широкий спектр прикладних застосувань, починаючи від бізнесових офісів та закінчуючи інформаційним забезпеченням урядових структур європейських країн.

Державою повинно бути поставлено завдання формування такої інформаційної політики, яка б заклала основи для вирішення фундаментальних завдань розвитку суспільства, головними з яких є формування єдиного інформаційного простору України і її входження у світовий інформаційний простір, забезпечення інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави. Крім того, увага повинна приділятися формуванню демократично

1 2 3 4 5 6

Похожие работы