Украинский сленг

Український сленг: правда чи міф?

Що є сленг за своєю сутністю? Якщо зануритися в історію, то сленг, як і професійний жаргон ремісників минулого, був засобом конспірації. Для того, щоб не викрити секрети свого цеху, спілкувалися умовною мовою, незрозумілою для інших. Згодом окремі слова потрапляли у загальний мовообіг, приживалися і тим самим збагачували мову народу загалом. Вони втрачали семантичну конспірованість і, зрештою, ставали загальновживаними.

Під поняттям „молодіжний сленг” розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються у спілкуванні молоддю, що знаходиться у дружніх, фамільярних стосунках.

Актуальність дослідження визначається тим, що особливості загального сленгу в українській мові ще недостатньо вивчені. А випадки використання, наприклад, молодіжного сленгу не тільки молоддю, а й дорослими та освіченими людьми, трапляються все частіше і частіше. Так само можна часто зустріти випадки використання викладачами студентського сленгу, або дружини водіїв можуть користуватися мовою сленгу своїх чоловіків, тому що вони також часто її чують, і з часом починають розуміти.

Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування різноманітних діялектизмів, сленгізмів доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. Сленг постіно запозичує одиниці з жаргонів та інших підсистем мови, а також сам стає постачальником слів розмовного використання. Постійна зміна сленгу робить майже неможливим його фіксацію на паперовому носії, а також підрахування його кількісного складу.

Велика кількість сленгізмів створюється шляхом запозичення. Джерелом може бути іноземна мова („мані”, – американський сленг ”гроші”, „денсфло” – від англійского “dancefloor” - танцпол), при цьому можливе використання дослівного перекладу („перець” – хлопець / англійський сленг “pepper” – особа чоловічої статі). Сленг запозичує одиниці і з інших прошарків, наприклад, української мови („дембель” – воєн

„демобілізація”, „зависати” – комп. „зупинити виконання работи та не реагувати на команди користувача”). Молодіжний сленг часто змінює значення запозичених одиниць („грузити” – багато говорити і т. д. ).

При дослідженні сленгу особливо важливим є необхідність розрізняти сленг та простомовні висловлювання, наприклад, „вештатися” та „відкинути кендики”. Сленг може бути використаний і в мовленні освічених людей, представників певної вікової або професійної групи (наприклад, ака або ЗЫ в комп’ютерному сленгу). Але слова, часто вживані, наприклад, у сфері програмістів часто можна почути просто від молоді.

Простомовні (у більшості грубі) висловлювання відрязняють людей низького рівня освіти. У звичайному мовленні ці слова використовуються для посилення емоційного забарвлення, наприклад, висловлювання: „Чого ти постійно тут вештаєшся?”

При використанні сленгових слів та виразів треба чітко дотримуватися стилістичних правил та норм. Наприклад, дієслово «попухнути» вживається тільки до співрозмовника. Фраза «Ти шо попух???» означає: «Друже, чи ти розумієш, що ти кажеш?». Сказати про себе «Я попух» — ідеологічно неправильно, це значить розписатись у власній стилістичній безгромотності. Натомість дієслова «таращить», «плющить» та «ковбасить» (розпирає зсередини, і тобі ну дуже недобре) використовуються лише по відношенню до себе, оскільки передають стан здоров'я і близькі до діагнозу.

Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності і сленг

1 2 3 4 5

Похожие работы