Универсально-культурное содержание эпических мифопоэтических текстов

План 

1. Універсальна культурно-світоглядна формула та структура текстів культури 

2. Універсально-культурний аналіз “Іліади” та “Одіссеї”.  

2. 1. Виклад змісту “Іліади” та “Одіссеї”.  

2. 2. Універсально-культурний аналіз “Іліади” та “Одіссеї”.  

3. Універсально-культурні елементи в “Слові про Ігорів похід”.  

Література.  


1. Універсальна культурно-світоглядна формула та структура текстів культури

У статті Б. Парахонського предметом дослідження виступають договірні відносини, які знайшли втілення в деяких міфопоетичних творах, літературі та релігії

Роль цих конвенціональних структур, котрими, за словами автора, сповнене життя людини, зводиться перш за все до їх регулятивних функцій, завдяки яким формуються нормативи поведінки та визначаються санкції за їх порушення. В цілому ж завдяки явним або неявним конвенціям відбувається узгодження між різними складовими частинами культури. Вже одне це вказує на конвенціональні відносини в культурі як на певні штучні утворення, за допомогою яких відбувається власно культурний процес як процес переводу природного в культурне шляхом його трансформації, культивації, каналізування або табуювання. Як видно з роботи, що ми її розглядаємо, функція конвенціональних відносин, як і інших феноменів культури – норм, приписів, узгоджень, стереотипів поведінки тощо – полягає в тому, щоб перевести природне в культурне та через конвенціональні комунікації, що усвідомлюється або не усвідомлюється окремою людиною, визначити конкретну культурну організацію суспільства.

У відповідності до цього маємо припустити, що конвенціональні відносини, які встановлюються між соціальними суб’єктами, мають включати до свого змісту весь спектр їх життєвих реалій і самим цим своїм змістом відбивати всю сукупність культурно-універсальних категорій – перед усім категорії граничних підставин життя та смерті, поєднані у базисну світоглядну формулу, спрямовану на виживання. Наше припущення підкріплюється попереднім зауваженням Б. Парахонського про те, що міфопоетичні та релігійні тексти мають на своєму глибинному рівні цілком визначену раціональну схему узгоджень, пов’язану з цілісним уявленням про побудову світу. Адже саме моделі світу (тим паче його ціннісно-смислові варіації) в культурному вимірі постають перш за все як “обернені” форми людського буття з відповідним включенням до своєї структури всіх його екзистенціальних параметрів. Цей момент підтверджується думкою пана Бориса про те, що людина взагалі існує у такому світі, котрий складається з подій та повідомлень про них. Подіями, в свою чергу, вважаються всі ті ситуації, в яких людина є діючою або пасивною особою, але які мають значення в її життєвому світі, у її власній біографії. Неявне визначення світу комунікацій в межах КГП “життя” доповнюється далі визнанням тієї обставини, що можливість людини брати участь в подіях визначена її здатністю приймати рішення згідно зі своєю інформованістю про устрій реальності та про події, що відбуваються. Внаслідок цього договірні структури певним чином конституюють загальну модель світу. Інакше кажучи, універсально-культурні виміри моделі світу, що конституюється в процесі встановлення договірних відносин в системах суспільних комунікацій, кодифікуються перш інформаційним кодом, виступають як знання, освіченість, поінформованість тощо.

Разом з цим твердження про те, що конвенціональні структури визначають конституювання моделі світу, потребує суттєвого доповнення. Визнаючи таку їх роль в культурі, ми не можемо залишити поза

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>